Голов.у 1-ій інст.Морозюк А.Я. Справа №22а-457/07
Госп.суд Львівської обл. Рядок статзвіту №23
Доповідач Кушнерик М.П .
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018 м.Львів, вул.Чоловського,2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2007р. Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого - судді: КУШНЕРИКА М.П.
суддів: ПЛІША М.А., ОЛЕНДЕРА І.Я.
при секретарі: СОКОЛОВСЬКІЙ А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Франківському райні м. Львова на постанову Господарського суду Львівської області від 06 березня 2007р. у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № НОМЕР_1 від 12.12.2006р.,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Господарського суду Львівської області від 06.03.2007р. задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12.12.2006р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9191,00 грн. - основного платежу та 18382,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього в сумі 27573,00 грн.
Постанова мотивована тим, що податковим органом не наведено жодних обґрунтувань та доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 здійснював виплату коштів ОСОБА_2 в сумі 70700 грн. саме як приватний підприємець, а не як фізична особа, за проведення останнім ремонтних робіт у приватному приміщенні позивача по АДРЕСА_1. Виплати були здійснені ОСОБА_1 не як приватним підприємцем, а ОСОБА_1 як фізичною особою, що спростовує твердження відповідача про обов'язок позивача як податкового агента утримувати із громадянина ОСОБА_2 податок на доходи фізичної особи у розмірі 9191 грн. Відповідно до ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ (із змінами і доповненнями), утримувати податок зобов'язаний лише податковий агент. Однак, позивач не виплачував фізичній особі ОСОБА_2 коштів як підприємець, а тому не виступав по відношенню до отриманих ОСОБА_2 коштів податковим агентом, тому застосовані штрафні (фінансові) санкції, відповідно до п.п. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III визнано неправомірними.
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова оскаржила дану постанову та вважає її такою, що прийнята у зв'язку з неправильним застосуванням норм права.
Судом при винесенні постанови не взято до уваги факту, що в скарзі сам позивач зазначає, що підприємець ОСОБА_2 виконував будівельні роботи у викуплених виробничих приміщеннях, що перебувають у його власності як підприємця, та він як підприємець за виконані роботи оплатив ОСОБА_2 кошти в сумі 70700 грн.
Суд не врахував ту обставину, що власником приміщення по АДРЕСА_1 є позивач як суб'єкт підприємницької діяльності, тому на нього поширюються вимоги п.2.1. ст. 2, п.3.1.1 ст. З Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р. (із внесеними змінами та доповненнями), а відтак, позивачем порушено норму п.п. 4.2.1 п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р. (із внесеними змінами та доповненнями), згідно якої до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, зараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, та відповідно до п.п. 8.1.1 та пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 вищевказаного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 7 цього Закону (13 відсотків).
Згідно п.1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р. (із внесеними змінами та доповненнями) податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Тобто, приватним підприємцем ОСОБА_1 не було утримано і перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми 70700 грн., виплачених ОСОБА_2 в період 25.03.2005р. - 12.08.2005р., чим порушено ст. 2, ст. 3, п.п.. 4.2.1 п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
На підставі акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова винесла податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.12.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9191,00 грн. за основним платежем, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18382,00 грн. відповідно до п.п. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 - III. Всього визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 27573,00 грн.
Відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 - III, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
На підставі скарги позивача, адресованої до ДПА у Львівській області, в якій повідомляється про виплату коштів у сумі 70700 грн. гр. ОСОБА_2 за проведення ним неякісних ремонтних робіт у приміщенні по АДРЕСА_1, відповідач зробив висновок про те, що приватним підприємцем ОСОБА_1 не було утримано і перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми 70700 грн., виплачених ОСОБА_2 в період 25.03.2005р. по 12.08.2005р., чим порушено ст. 2, ст. З, п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІУ (із змінами і доповненнями). Сума податку складає 9191 грн. (70700 грн. х 13 % = 9191 грн).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно договору купівлі - продажу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 від 28.02.2005р., такі були придбані ОСОБА_1 не як приватним підприємцем, а як фізичною особою, а тому ремонтні роботи проводилися гр.ОСОБА_2 у приміщеннях, які належать на праві власності позивачеві як фізичній особі.
Відповідачем не наведено жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач здійснював виплату коштів гр. ОСОБА_2 саме як приватний підприємець, а не як фізична особа.
Судом вірно дано оцінку доказам, що спростовують твердження відповідача про обов'язок позивача як податкового агента утримати із громадянина ОСОБА_2 податок на доходи фізичної особи у розмірі 9191,0 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ (із змінами і доповненнями), утримувати податок зобов'язаний лише податковий агент. Оскільки, позивач не виплачував фізичній особі ОСОБА_2 коштів як приватний підприємець, а тому не виступав по відношенню до нього податковим агентом, і, як наслідок, відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 18382,00 грн. відповідно до ст. 2, ст. 3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІУ (із змінами і доповненнями).
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 06 березня 2007р. у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №НОМЕР_1 від 12.12.2006р.,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.
Головуючий: М.П.КУШНЕРИК
Судді: М.А.ПЛІШ
І.Я.ОЛЕНДЕР