АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________Копія
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 30 ” квітня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.
при секретарі Гребелюк Т.Б.
з участю: прокурора, представника відповідача та третьої особи ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 ц- 1340 за апеляційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року по справі за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а: :
В червні 2009 року заступник прокурора м. Хмельницького звернувся до суду з означеним позовом і просив зобов”язати ОСОБА_2 за власні кошти знести самочинно побудовану прибудову до будинку АДРЕСА_1 і покласти на нього всі судові витрати.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі заступник прокурора м. Хмельницького означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права. Зокрема, постанова Кабінету Міністрів України № 1104 від 30 вересня 2009 року, якою керувався суд при вирішенні спору, не час вчинення правопорушення ОСОБА_2 не набрала чинності. Суду слід було керуватись наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05 грудня 2000 року і врахувати, що будівництво проведене ОСОБА_2 без належного дозволу, розробки та затвердження проектної документації, а тому відповідно до вимог ст. 376 ЦК України є самочинним і підлягає знесенню.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Палінчак О.М. Справа № 22ц-1340
Доповідач – Переверзєва Н.І. Категорія № 5.6
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що приписи п.1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт від 05 грудня 2000 року, ст.9 Закону України „ Про архітектурну діяльність”, ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій” не можуть бути підставою для знесення самочинного будівництва, оскільки ОСОБА_2 звів прибудову, яка не може використовуватись самостійно і є призначенням головної речі; до того ж вона не є новим будівництвом, реконструкцією , реставрацією або капітальним ремонтом, які вимагають дозволу на виконання будівельних робіт. Крім того, позивачем не подано доказів на підтвердження своєї позиції, що дана прибудова порушує права інших осіб.
Однак, така позиція суду не ґрунтується на нормах права, що регулюють спірні правовідносини і не відповідає обставинам справи.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій” замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користування земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви можуть бути додані передпроектні роботи.
Згідно із положеннями ст.9 Закону України „ Про архітектурну діяльність” будівництво ( нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об”єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій”.
Відповідно до п.1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України05 грудня 2000 року №273 (чинного на момент здійснення будівництва) дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об”єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів.
Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.
З матеріалів справи вбачається, що згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 31 серпня 2006 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,10 га по АДРЕСА_1, на якій розташоване його домоволодіння. Згідно опису меж, означена земельна ділянка межує із землекористувачами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3). У 2008 році ОСОБА_2 до належного йому будинку самовільно розпочав будівництво прибудови, про що 08 липня 2008 року Головним державним інспектором інспекції ДАБК у Хмельницькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення і в той же день винесена постанова, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення і на нього накладено штраф в сумі 170 грн., який правопорушник сплатив. Він не заперечує, що веде будівництво без відповідного дозволу і не має затвердженої проектної документації, однак вважає що цього непотрібно, оскільки прибудова зроблена в цоколі будинку і не має самостійного значення, до того ж вона не створює жодних перешкод іншим особам, бо розташована на належній йому земельній ділянці.
Однак, як слідує з висновку експерта № 760/08, самовільна незавершена житлова прибудова з гаражем, яка знаходиться на відстані 4,52 – 5,46 м від житлового будинку ОСОБА_1 порушує п.3.25* Державних будівельних норм, яким відстань передбачена 8 м. Крім того, відповідачем не надано, а судом не здобуто об”єктивних доказів на підтвердження того, що вона не являється об”єктом, який не потребує виготовлення і затвердження проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт. Таким чином, оспорюване будівництво ведеться з порушенням вимог ст. 9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, ст. 24 Закону України „ Про планування і забудову територій”, п.1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України 05 грудня 2000 року №273, а також з порушенням будівельних норм і правил.
За наведених обставин, рішення суду 1 інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким заявлений позов слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, зобов”язати ОСОБА_2 знести самочинно побудовану прибудову до будинку АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст.307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Хмельницького задоволити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року скасувати.
Позов задоволити.
Зобов”язати ОСОБА_2 за власні кошти знести самочинно побудовану прибудову до будинку АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія відповідає оригіналу: Суддя Н.І. Переверзєва