Справа № 2-2692
2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
09 липня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого судді – Лазаренко В.В.
при секретарі - Сітайло Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 2344729,88 грн., що включає: 1 356 049, 50 грн. – сума основного боргу; 9 473, 77 грн. - відсотки за договором позики за період з 04.09.2006 року по 04.10.2006 року відповідно до ст..1048 ЦК України та облікової ставки НБУ; 862 594,66 грн. - інфляційні витрати; 116 611, 95 грн. - три відсотки річних з простроченої суми, та покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у сумі 1 700, 00 грн. і інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн., посилаючись на наступне.
04.09.2006 року він позичив відповідачу в борг гроші в сумі 176 500 доларів США.
На підтвердження укладеного договору позики 04.09.2006 року позичальником було написано розписку про передання йому 176 500 доларів США, які він зобов’язався повернути до 04.10.2006 року.
Позивач умови договору позики виконав у повному обсязі, передавши відповідачу суму у розмірі 176 500 доларів США, однак відповідач з моменту настання обов’язку повернення позичених коштів не вчинив жодної дії, яка вказувала б на бажання повернути кошти.
З огляду на викладені вище обставини позивач просить задовольнити позов.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі і просили їх задовольнити, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, про що є розписки в матеріалах справи.
Відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд, з врахуванням думки позивача та його представника, які не заперечували проти заочного розгляду справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача за наявними у ній доказами.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж року та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено , що 04.09.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму еквівалентну 176 500 доларів США.
На підтвердження укладеного договору позики 04.09.2006 року позичальником було написано розписку про передання йому 176 500 доларів США, які він зобов’язався повернути до 04.10.2006 року.
Позивач умови договору позики виконав у повному обсязі, передавши відповідачу суму у розмірі 176 500 доларів США, однак відповідач від своїх обов’язків ухиляється і до цього часу умови договору не виконав, гроші позикодавцеві не повернув, з моменту настання обов’язку повернення позичених коштів не вчинив жодної дії, яка вказувала б на бажання повернути кошти.
Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи викладене вище, станом 06.08.2009 року утворилась заборгованість у загальній сумі 2 344 729, 88 гривень, що включає: 1 356 049, 50 грн. сума основного боргу, з розрахунку офіційного курсу НБУ станом на 06.08.2009 року 768,30 грн. за 100 доларів США; 9 473, 77 гривень - проценти за договором позики за період з 04.09.2006 року по 04.10.2006 року відповідно до ст. 1048 ЦК України та облікової ставки НБУ; 862 594, 66 грн. - інфляційних витрат за період з жовтня 2006 року по червень 2009 року включно; 116 611, 95 грн. – три відсотка річних з простроченої суми за період з 05.10.2006 року по 09.08.2009 року включно.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 2 344 729, 88 гривень підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачені позивачем судові витрати: це судовий збір в розмірі 1700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30, 00 грн.
Керуючись ст.ст.5, 6, 10-11, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-216, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 651, 1047, 1048, 1049, 1050, 1052 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в загальному розмірі 2 344 729, 88 грн., судовий збір у сумі 1 700, 00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30, 00 грн., а всього стягнути 2 346 459, 88 грн.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом 10 днів після отримання ним копії рішення.
Суддя: (підпис)