Справа № 2-2462

2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                      19 липня 2010 року      Солом'янський  районний  суд  м. Києва

                       у  складі : головуючого судді –   Лазаренко В.В.

                                               при секретарі     - Сітайло Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві  цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсальний банк» про визнання пункту договору недійсним та зміну умов договору, –

                                                В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором  № CL11435 від 28 грудня 2007 року в розмірі 43 573,09 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у сумі 435,73 грн. і інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн., посилаючись на наступне.

28 грудня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL11435, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 5 000,00 доларів США для поточних потреб та сплати комісійної винагороди за надання кредиту строком на 36 місяців з 28 грудня 2007 року до 25 грудня 2010 року, а відповідач зобов’язався їх прийняти, належним чином використовувати та повернути позивачу в строк та на умовах, передбачених договором.

Позивач умови по кредитному договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач скористалася кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.

Внаслідок чого на адресу відповідача було направлено повідомлення стосовно дострокового повернення кредиту, яке він отримав 18 травня 2009 року, але до цього часу зі сторони відповідача жодних дій по поверненню кредиту не було зроблено.

У зв’язку з цим, станом на 19 квітня 2010 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» становить 43 573,09 грн.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою в якій просить  визнати  недійсними п. 2.3 кредитного договору № CL11435 від 28 грудня 2007 року, укладеного між сторонами та зобов’язати відповідача  зробити  перерахунок  нарахованих відсотків за первісною відсотковою ставкою 24% річних та перерахунок  нарахованої заборгованості  без нарахування підвищеної  процентної ставки, зобов’язати сторони  внести зміни до кредитного договору № CL11435 від 28.12.2007 року, укладеного між сторонами, а саме:  в п.1.1 вказати суму кредиту  та проценти за його користування  в національній валюті  - гривні по курсу НБУ на момент укладення кредитного договору, тобто 28 грудня 2007 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що 10.09.2008 року  відповідач надіслав на адресу позивача листа  про збільшення процентної ставки за кредитним договором  № CL11435 від 28 грудня 2007 року  на наступних  умовах: базова процентна ставка 30% річних, підвищена процентна ставка 90% річних.

Позивач зазначила, що підвищення відповідачем в односторонньому порядку процентної ставки  порушує її права і чинне законодавство, оскільки це підвищення  відповідачем проведено необґрунтовано, без достатніх правових підстав.

 При цьому позивач зазначила, що  статтею 1056-1 ЦК України визначено, що  встановлений договором розмір процентів не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова  договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку  є нікчемною.

Позивач просить застосувати зазначені вище норми до оспорюваного договору, оскільки вони пом’якшують відповідальність позивача за кредитним договором і  визнати недійсним п.2.3. кредитного договору, який передбачає право кредитора збільшити процентну ставку в односторонньому порядку, як такий, що порушує норми  чинного законодавства та права позивача. І в зв’язку з частковим визнанням договору недійсним  зобов’язати відповідача провести  перерахунок  нарахованих відсотків за первісною відсотковою ставкою 24% річних та перерахунок  нарахованої заборгованості  без нарахування підвищеної  процентної ставки.

Крім того, позивач просить  зобов’язати сторони  внести зміни до кредитного договору № CL11435 від 28.12.2007 року, укладеного між сторонами, а саме:  в п.1.1 вказати суму кредиту  та проценти за його користування  в національній валюті  - гривні по курсу НБУ на момент укладення кредитного договору, тобто 28 грудня 2007 року, посилаючись на те, що договір може бути змінений за згодою сторін в разі  істотної зміни обставин, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б  договір або укладали б його на інших умовах.

Позивач зазначила, що в зв’язку з фінансовою кризою істотно змінилися  обставини якими сторони керувалися при укладенні  кредитного договору. За таких обставин, вона просить зобов’язати сторони внести зміни в кредитний договір і визначити суму договору в національній валюті України, оскільки при укладенні договору відповідач надавши кредит  в іноземній валюті , переклав ризики, пов’язані із знеціненням національної валюти, на позивача, тобто включив в договір положення які є невигідними для позивача.  А вона – позивач – не могла передбачити такого стрімкого  зростання курсу долара   по відношенню до гривні, оскільки вважала, що  на час дії договору ці зміни не відбудуться.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги  ПАТ «Універсал Банк»  в повному обсязі і просила їх задовольнити.  Вимоги зустрічної позовної заяви не визнала і просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність і просили відмовити в задоволенні позову. При цьому відповідач та її представник підтримали вимоги зустрічної позовної заяви та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи,  суд  вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову має бути відмовлено, виходячи з наступного.

            Судом встановлено, що 28 грудня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL11435, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 5 000,00 доларів США для поточних потреб та сплати комісійної винагороди за надання кредиту строком на 36 місяців з 28 грудня 2007 року до 25 грудня 2010 року, а відповідач зобов’язався їх прийняти, належним чином використовувати та повернути позивачу в строк та на умовах, передбачених договором.

          Позивач умови по кредитному договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач скористалася кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.

      Внаслідок чого на адресу відповідача було направлено повідомлення стосовно дострокового повернення кредиту, яке він отримав 18 травня 2009 року, але до цього часу зі сторони відповідача жодних дій по поверненню кредиту не було зроблено.

Відповідно до п.2.4 договору, у випадку прострочення терміну сплати щомісячного платежу, встановлюється підвищена процентна ставка у розмірі 72,00% річних, відповідно до додатку №1 до договору, починаючи з першого дня виникнення такого прострочення.

Згідно із п.6.6. договору, позивач має право вимагати від відповідача достроково погасити кредит до настання остаточного строку/терміну погашення, а відповідач зобов’язується на письмову вимогу позивача достроково погасити кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, неустойку та інші платежі й нарахування за договором, що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача не пізніше 30 календарних днів з дати одержання такої вимоги позивача.

          Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобов’язань стосовно повернення кредиту, позивач вправі вимагати  стягнення з відповідача непогашений залишок кредиту та нараховані проценти, комісійні, неустойки та інші нарахування, передбачені договором.

           Станом на 19 квітня 2010 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» становить 43 573,09 грн., з яких :  14 244,18 грн. – прострочена заборгованість по кредиту;  7 772,88 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 14 606,59 грн. – сума дострокового стягнення кредиту;  6 949,44 грн. – заборгованість по підвищених відсотках.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦКУ) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

 Згідно із ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.  

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому, з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» повинна бути стягнута заборгованість за кредитним договором № CL11435 від 28 грудня 2007 року в загальному розмірі  43 573,09 грн.

         Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачені позивачем судові витрати: це судовий збір в розмірі 435,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120, 00 грн.  

    Проте, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість  двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних права та обов’язків.

    Стаття 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

    Відповідно до ст. 215 ЦК України  підставою недійсності правочину є недодержання в момент  вчинення правочину  стороною (сторонами) вимог,  які встановлені  частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно яких  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;  особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, воєвиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

    Крім цього,  якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін  або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), що передбачено  частиною 3 статі 215 ЦК України.

    Дослідивши п. 2.3 кредитного договору № CL11435 укладеного сторонами 28 грудня 2007 року, суд  не знаходить підстав для визнання цього пункту договору недійсним, оскільки в момент укладення оспорюваного договору сторонами були додержані вимоги діючого на той час законодавства.

    Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що п. 2.3 кредитного договору № CL11435 повинен бути визнаний недійсним, як такий, що суперечить вимогам, передбаченим статтею 1056-1 ЦК України, а такод ч.4  ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки ці норми набрали чинності 09 січня 2009 року і на час укладення сторонами договору вони не існувала, а тому посилання на ці норми як на підставу для визнання  договору частково недійсним суд не може прийняти до уваги, т.я. відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі.

    Суд також вважає, що не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання сторін змінити умови кредитного договору № CL11435.  

    Відповідно до вимог статті 628 ЦК України  зміст договору  становлять умови (пункти), визначені на розсуд  сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.  

    Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

    Підстави для зміни або розірвання  договору визначені статтею 651 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається  лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір  може бути змінено або розірвано  за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного  порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

    Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися  при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якщо сторони могли б це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах. Договір може бути змінений за рішенням суду у виняткових випадках і при наявності  одночасно декількох умов визначених ч.2 с.652 ЦК України.

    Однією із підстав для зміни умов договору є умова, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

    Позивач посилається на те, що  при укладенні договору  і визначенні валюти платежу в доларах США, вона, як сторона договору, вважала, що  зростання курсу долара по відношенню до гривні на час дії договору не відбудеться, а тому погодилася укласти договір  про надання кредиту в іноземній валюті.

    Суд критично оцінює ці твердження, оскільки  коливання курсу валют  по відношенню до гривні  відбувається постійно і  визнати, що відповідач про це не знала суд не може.

    Враховуючи, що договір, укладений між сторонами може бути змінений за рішенням суду у виняткових випадках і при умові наявності одночасно всіх умов визначених ч.2 ст.652 ЦК України, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки  судом не встановлено достатньо підстав для зобов’язання сторін внести зміни про які просить відповідач  до  кредитного договору № CL11435 укладеного сторонами 28 грудня 2007 року.

           Керуючись ст.ст.5, 6, 10-11, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-216 ЦПК України, ст.ст. 215, 525, 526, 611, 625, 626, 627, 651, 652, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

  Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором  № CL11435 від 28 грудня 2007 року в розмірі 43 573,09 грн., судовий збір у сумі 435,73 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120,00 грн., а всього стягнути 44 128,82 грн.

    В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання пункту договору недійсним та зміну умов договору – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   Суддя:  (підпис)