Справа № 22ц-3436\2010 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Кулініч Ю.П.
Доповідач: Редька А.Г.
У Х В А Л А
І М “ Я М У К Р А Ї Н И
9 серпня 2010 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області
у складі:
головуючого – судді Бойко О.В.,
суддів – Лазоренка М.І., Редьки А.Г.,
при секретарі – Пільгуй Н.В.,
за участі: позивача ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 3 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 3 червня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів з 1000 грн щомісяця до 300 грн щомісяця, які утримуються з ОСОБА_1 на утримання дитини за рішенням суду.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неправильне застосування судом норм матеріального процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов та зменшити розмір аліментів до 300 грн оскільки суд не врахував, що він втратив роботу, а допомога по безробіттю набагато менша ніж розмір аліментів і свідчить про погіршення його матеріального стану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 не може бути задоволена.
Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані документи, перевірив доводи позивача і висновок суду про необґрунтованість позовних вимог ґрунтується на матеріалах справи та законі.
За матеріалами справи встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 березня 2008 року з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, народився у місті Чернігові, стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, аліменти у розмірі 1000 грн щомісяця, починаючи з 22 січня 2008 року і до повноліття дитини. Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд зазначив, що ОСОБА_1 зобов’язаний утримувати неповнолітню дитину, за станом здоров'я здатний отримувати доходи, матеріальне становище дозволяє сплачувати аліменти, але він має нерегулярні доходи.
Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного Кодексу України визначений за рішенням суду розмір аліментів може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав доказів про погіршення його матеріального стану та про інші обставини, передбачених ст.192 СК України, які давали б підстави для зменшення розміру аліментів.
Надана позивачем довідка про розмір допомоги по безробіттю сама по собі не свідчить про погіршення матеріального становища платника аліментів ОСОБА_1 та його неспроможність сплачувати аліменти у визначеному рішенням суду розмірі, оскільки і при визначенні аліментів у розмірі 1000 грн рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_1 не мав постійного та стабільного заробітку(доходу) однак спроможний сплачувати на утримання дитини по 1000 грн щомісяця. Ніяких інших доказів про погіршення свого матеріального становища або сімейного стану, погіршення здоров'я, інших обставин, що позбавляють або зменшують його можливості сплачувати на утримання дитини визначений судом розмір аліментів, ОСОБА_1 суду не надав, так само не надав суду доказів про поліпшення матеріального становища або інших обставин, що свідчили б про належне матеріальне забезпечення дитини при умові зменшення розміру аліментів.
За викладений обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для зменшення розміру аліментів на утримання дитини, який був визначений за рішенням суду.
Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування або зміни.
Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319,325 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 3 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів після проголошення.
Головуючий: Судді: