Справа № 2-4444 /10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

26   липня  2010 року                                   м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя                                 Тимченко О.О.,

при секретарі                                   Авраменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову, позивач ОСОБА_1  є особою яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (інвалід третьої групи), перебуває на обліку у відповідача – УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради і на підставі ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат, яку йому має сплачувати відповідач. Відповідачем йому  нараховане але не сплачено таку допомога за 2009  рів  у розмірі 90  гривень.  Позивач вважає, що такі дії відповідача УПСЗН є протиправними, такими що не відповідають вимогам ст. 48 вказаного закону, оскільки розмір щорічної допомоги визначався не кратними розмірами мінімальної заробітної плати і УПСЗН не доплатило йому щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період .Просить суд  визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та невиплати йому в неналежному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік , стягнути з відповідача на його користь недоотриману компенсацію на оздоровлення за 2009 рік .

Позивач ОСОБА_1 , належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, суду надано заяву с проханням слухати справу за його відсутності. Позов підтримує у повному обсязі.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надана заява з проханням розглядати справу за його відсутністю, проти позову заперечує, оскільки розмір нарахованої  ОСОБА_1  допомоги на оздоровлення був визначений на підставі законодавчих актів, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, в особистих поясненнях котрих немає необхідності за матеріалами справи. .

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно копії посвідчення (а.с. 5), ОСОБА_1  має статус особи, що потерпілий  внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) як інвалід третьої  групи , перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради та на підставі ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення.  Згідно довідки УПСЗН (а.с. 6), фактично позивачу така допомога за 2009 рів  нарахована у розмірі 90 грн., але не сплачена.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення (компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) виплачується в таких розмірах: евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та  від 12 липня 2005 р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи ” встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, зокрема для інвалідів другої групи 120 грн.

          Згідно із ст. 63 Закону України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік , суд виходить з того, що визначений Кабінетом Міністрів розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає вимогам ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” 796-XI від 28 лютого 1991 року, тому до спірних правовідносин суд застосовує акт вищої юридичної сили – Закон. Нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачу  здійснювалося УПСЗН у розмірі, значно нижчому за відповідний розмір мінімальної заробітної плати, який визначається на момент виплати або на кінець відповідного року, якщо виплати в поточному році не здійснювалися та становив:

-   що виплат за 2009 рік визначається станом на 31 грудня 2009 року, оскільки відповідні виплати в 2009 році не здійснювалися , - 744 гривні (Закон України № 1646-VI від 20.10.2009 р.).

    Суд враховує наявність спірного питання щодо можливості застосування визначених Законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки розмірів мінімальної заробітної плати для розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”. Суд виходить з того, що Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. Зі змісту вказаних Законів не вбачається обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати, встановленої цими Законами з метою реалізації норми ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, оскільки в них передбачається обов’язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на відповідні роки. Між тим, з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів № 836, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення до прийняття 12.07.2005 року постанови Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” за №562, залишалися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет. За наведених обставин дії УПСЗН щодо визначення позивачу сум щорічної допомоги на оздоровлення в зазначений період є протиправними і порушене право позивача підлягає відновленню. На думку суду, достатнім для повного відновлення порушеного права позивача буде зобов’язання відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати йому недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення, що відповідає характеру спірних правовідносин.

    Визначаючи розмір недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, яку відповідач УПСЗН зобов’язаний виплатити позивачу,  суд виходить з наступного розрахунку:

-   за 2009 рік – 744 х 4  =   2 976 гривень .

На підставі викладеного ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 10,60,88, 209,212-214, 224,   ЦПК України, суд, –

                    В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2  до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку  ради  про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік - задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради за рахунок Держбюджету України на користь ОСОБА_2 2 976 (дві тисячі дев’ятсот сімдесят шість гривень) ,  недоотриману  суму  на оздоровлення за  2009 рік.

Звільнити  відповідача від сплати судових витрат на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяті днів апеляційної скарги.

    У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: