Справа №2а-1695/2010
Категорія 2.9
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2010 р. Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого – судді Гаркуша О.М.
при секретарі – Моїсеєнковой О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України у Миколаївської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до УДАІ УМВС України у Миколаївської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.122 ч.1 КУпроАП, в якій зазначається, що 09 березня 2009 року ст. інспектором ДПС було винесена постанова, згідно з якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. З даним правопорушенням позивач не згодна, посилаючись на те, що обставини порушення нею ПДР викладені в постанові неповно та необ’єктивне, вказує на те, що посадовою особою відповідача був порушений порядок оформлення правопорушення при складенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема ст.інспектором ДАІ не було вказане повне найменування його посади, постанова не була направлена на адресу позивача в строки, передбачені КУпроАП, тобто протягом 3 днів. Вважає, що в ії діях не має складу правопорушення, оскільки вона не порушувала ПДР, тому просить визнати дії відповідача по складенні постанови неправомірними та скасувати дану постанову, провадження по справі закрити.
В судовому засіданні позивач заявлені ним вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, звертала увагу суду на те, що у матеріалі, який був складений відносно неї, не прокладено доказів, яке свідчить, що вона скоїла правопорушення на вказаної ділянки, вважав, що притягнення ії до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпроАП, є недоведеним і необґрунтованим.
Представник відповідача до суду не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність відповідача, а також пояснення та заперечення на позов. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справ, суд знаходить позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Із копії постанови серії ВЕ 069930 по справі про адміністративне правопорушення від 09 березня 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 09 березня 2009 року, керуючи автомобілем «Форд Фокус», державний номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі Одеса – Мелітополь - Новоазовськ 149 км, при обмежені швидкості руху до 40 км/г, рухалася зі швидкістю 84 км/г. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушила вимоги п.12.9 „б” Правил дорожнього руху, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпроАП.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпроАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення це документ який описує, і таким чином фіксує вчинене правопорушення (хто, де, коли і яким чином вчинив порушення, хто його виявив, хто зафіксував). Протокол потрібен для того, щоб згодом, при розгляді справи, могли відтворити обставини вчинення правопорушення. Тому протокол є важливішим доказом. Відповідно ст.256 КУпроАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка складає протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, яким передбачається відповідальність за дане порушення; прізвище, ім’я, по-батькові, адреси свідків, потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, в протоколі підписуються свідки і потерпілі. При складані протоколу обов’язково роз’яснюються права та обов’язки, передбачені ст.268 КУпроАП про що робиться відмітка у протоколі. В разі коли особа, яка скоїла адміністративне правопорушення, відмовляється підписувати протокол, поясненнями свідків фіксується факт відмови від підпису.
Відповідач не надав суду копію протоколу відносно ОСОБА_2, на підставі якої відносно ОСОБА_2 була винесена постанова ВЕ 069930 по справі про адміністративне правопорушення.
КУпроАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпроАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення встановленою особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч.4 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
На адресу суду від відповідача по справі надішли фотознімки зафіксованого порушення водієм автомобіля „Форд” державний номерний знак НОМЕР_1, з яких вбачається, що 09 березня 2009 року на 147 км автодорозі Одеса – Мелітополь – Новоазовськ був встановлений дорожній знак 3.29 „обмеження максимальної швидкості руху 40 км/год”.
З письма служби автомобільних доріг у Миколаївській області вбачається, що 09 березня 2009 року на 147 км автодороги державного значення М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ (на Таганрог) дорожнього знаку 3.29 „обмеження максимальної швидкості руху 40 км/год” встановлено не було.
Доказів, яки підтверджують, що позивач пор справі, керуючи автомобілем «Форд Фокус», державний номерний знак НОМЕР_1, рухалася зі швидкістю 84 км/г на ділянці дороги, де обмежена швидкості руху до 40 км/г, суду не надано.
Оскільки інших доказів вчинення правопорушення суб`єктом владних повноважень суду не надано, тоді як правила КАС України покладає обов’язок доказування саме на сторону відповідача - суб`єкта владних повноважень, то притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснене на підставі неналежних доказів його вини.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач в судове засідання не з’явився, та не надав доказів правомірності прийнятого рішення, а в матеріалах справи докази вини відповідача у порушенні п. 12.9 Правил дорожнього руху України відсутні, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.289 КУпроАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десять днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Але оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення здійснюється шляхом подання адміністративного позову до суду, що також узгоджується з до п.2 ч.1 ст.18 КАС України, відповідно до якої, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Оскільки постанова ВЕ 069930 від 09 березня 2009 року, отримана ОСОБА_2 28 березня 2009 року, оскаржена до суду 03 квітня 2009 року у порядку передбаченому КАС України, суд не знаходить підстав порушення позивачем процесуальної форми оскарження правового акту індивідуальної дії, що також узгоджується з ст.288 КУпроАП якою передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями встановленими цим Кодексом.
На підставі п.12.9 Правил дорожнього руху України, ст.122 ч.1, 247, 254,258,268 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту керуючись ст.ст.7-12,86,159,161-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову старшого інспектора ДПС 2-го взводу Жовтневої роти ДПС про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КУпроАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати, справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпроАП провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду шляхом подачі в Ленінський районний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя
Ленінського районного суду
міста Севастополя О.М.Гаркуша
- Номер: 2-аво/279/30/19
- Опис:
- Тип справи: на заяву у адміністративних справах (2-асз, 2-ар, 2-аво, 2-адр, 2-азз, 2-аі)
- Номер справи: 2а-1695/2010
- Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
- Суддя: Гаркуша Оксана Маївна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.05.2019
- Дата етапу: 13.05.2019