Справа № 22-3021 Головуючий у І інстанції: Клочко І.В.
Доповідач: Лесько А.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 20 дня Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Лесько А.О.,
суддів: Закропивного О.В., Мараєвої Н.Є.,
при секретарі: Шаховніній М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – орган опіки і піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 грудня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Встановлено порядок користування квартирою №АДРЕСА_1.
Виділено в користування ОСОБА_2 кімнату, жилою площею 18,9кв.м,
ОСОБА_3 – кімнату, жилою площею 13,8 кв.м – без зміни часток у праві власності.
Кухню з балконом, коридор, вбиральню та ванну кімнату залишено у спільному користуванні.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: 1000,00 грн. – судовий збір, 252,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування квартирою та постановити рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у встановленні порядку користування квартирою № АДРЕСА_1 , в іншій частині рішення залишити без змін. Вказує на те, що рішенням суду з порушенням норм ст. 358 ЦК України позивачці виділено в користування кімнату , що є більшою від її частки без відповідної компенсації відповідачу зменшення його частки при користуванні власністю.
В частині визнання за ОСОБА_2 права власності на Ѕ частину кв. №АДРЕСА_1 ОСОБА_1. рішення суду не оскаржив.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в шлюбі з 27 червня 1998 року, від цього шлюбу 16 квітня 2001 року народився син ОСОБА_4 (а.с.12).
07 листопада 2006 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.13).
Під час шлюбу , 17 листопада 2000 року ОСОБА_1 уклав з АТХК «Київміськбуд» Інвестиційний контракт № 21799, згідно якого проінвестував будівництво двокімнатної квартири в районі забудови Троєщина-24 (а.с.34-39). Згідно умов вказаного Інвестиційного контракту та на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 11 липня 2001 року № 731-С/КІ на ім’я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на двокімнатну кв. № АДРЕСА_1 , жилою площею 32,70 кв.м, загальною площею 65,70 кв.м (а.с.36).
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 визнав право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину вказаної квартири як набуту в шлюбі.
Відповідно до ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі , яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2003 року було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в реалізації права власності та вселення. Зобов’язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 з її сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у користуванні кв.№ АДРЕСА_1. Вселено ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_5, 16 квітня 2001 року в зазначену квартиру (а.с.9).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2008 року відмовлено в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на кімнату та присвоєння окремих особистих рахунків для сплати комунальних платежів (а.с.97-99).
Як видно з технічного паспорту на квартиру , загальна житлова площа спірної квартири - 32,70 кв.м, тому на кожного співвласника припадає 16,35 кв.м жилої площі. Разом з тим, житлові права на дану квартиру має також неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який постійно зареєстрований у вказаній квартирі.
За згодою сторін дитина проживає з позивачкою (а.с.69). Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 7 жовтня 2009 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.74).
З пояснень сторін також встановлено, що між ними фактично склався такий порядок користування квартирою : ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 проживають в кімнаті площею 18,9 кв.м, ОСОБА_1 – в кімнаті площею 13,8 кв.м.
Оскільки в даному випадку спір стосується також житлових прав неповнолітнього ОСОБА_4, не можна вважати , що виділення в користування позивачці ОСОБА_2 з сином кімнати площею 18, 9 кв.м ( що перевищує на 2,6 кв.м долю житлової площі, яка припадає на кожного із співвласників) без зміни при цьому часток у праві власності сторін, істотно порушує права співвласника ОСОБА_1 на користування житлом.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, доводами апеляційної скарги не спростовується, тому підстав для його зміни чи скасування не має.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: