Справа № 22-2894/2010 Головуючий у 1 інстанції –Бобровник О.В. Доповідач –Лесько А.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 13 дня Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого-судді: Лесько А.О.,
суддів: Мараєвої Н.Є., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі: Шаховніній М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Господиня» на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Господиня» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2009 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Господиня» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господиня» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1665 грн., компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки в розмірі 1352 грн. та середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 6 422 грн., а всього 9 439 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господиня» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 5009 грн., компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки в розмірі 794 грн. та середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 8 500 грн., а всього 14 303 грн.
В інший частині позову відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господиня» на користь держави судовий збір в розмірі 237 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 240 грн.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Господиня» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказує на те, що заробітна плата позивачам за лютий-березень 2009 року була нарахована та виплачена , виходячи з посадового окладу 8 500 грн. за фактично відпрацьований час, оскільки на підприємстві застосовується погодинна та погодинно-преміальна системи оплати праці відповідно до Тимчасового положення про оплату праці працівників, затвердженого наказом № 3-од від 15 вересня 2008 року.
ОСОБА_1 та За гірняк Ю.М. не оскаржили рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні їх позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Наказом № 8-к від 21 січня 2009 року ОСОБА_1 прийнято на посаду менеджера з питань регіонального розвитку ТОВ «Господиня» з оплатою згідно зі штатним розписом (а.с.39).
Наказом № 27-к від 23 березня 2009 року ОСОБА_1 звільнено з посад менеджера з питань регіонального розвитку за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України (а.с.45).
Наказом № 15-к від 16 лютого 2009 року ОСОБА_2 прийнято на посаду менеджера з питань регіонального розвитку з оплатою згідно зі штатним розписом (а.с.40).
Наказом № 27-1-к від 20 березня 2009 року ОСОБА_2 звільнено з посади менеджера з питань регіонального розвитку за власним бажанням , згідно ст. 38 КЗпП України (а.с.43).
Як видно зі штатного розпису ТОВ «Господиня»( додаток до наказу № 1-к від 01.01.2009 р.), посадовий оклад менеджера з розвитку складає 8 500 грн. (а.с.8-9).
Наказом № 3-ОД від 15 вересня 2008 року затверджено Тимчасове положення про оплату праці працівників ТОВ «Господиня» з 01 жовтня 2008 року на строк 6 місяців (а.с.71-73). Згідно п. 3 зазначеного Тимчасового положення на підприємстві застосовується почасова і почасово-преміальна системи оплати праці. Цим положенням передбачена структура заробітної плати : п.4.1 Основна заробітна плата:
а) посадовий оклад, встановлений працівникам відповідно до штатного розпису, за фактично відпрацьований час згідно табелю обліку робочого час;
п.4.2 Додаткова заробітна плата:
а) надбавки, доплати, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством;
б) премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань (посадових обов’язків) (за окремим положенням).
Проте при прийнятті на роботу позивачі не були ознайомлені зі згаданим Тимчасовим положенням та наказами про прийняття їх на роботу було передбачено оплату праці згідно зі штатним розписом.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі:
- законодавчих та інших нормативних актів;
- генеральної угоди на державному рівні;
- галузевих, регіональних угод;
- колективних договорів;
- трудових договорів.
За таких обставин нарахування відповідачем ОСОБА_1 заробітної плати в січні місяці 2009 року за 8 відпрацьованих днів з 21 по 31 січня 2009 року в розмірі 2 758 грн.10 коп., в березні місяці 2009 року за 16 відпрацьованих днів з 01 по 23 березня 2009 року в сумі 4830 грн., а ОСОБА_2 в лютому місяці за 10 днів з 16 по 28 лютого 2009 року в сумі 3482,25 грн., за березень місяць за 15 днів з 01 по 23 березня 2009 року не можна вважати обґрунтованим.
Тому суд першої інстанції вірно стягнув на користь позивачів заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористані відпустки , виходячи із передбачених наказами про прийняття на роботу посадових окладів та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Доводи апеляційної скарги про нарахування позивачам заробітної плати відповідно до вищезгаданого Тимчасового положення не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивачі не були ознайомлені з таким порядком оплати праці та такий порядок оплати не був передбачений трудовим договорами із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оформленими наказами про прийняття їх на роботу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Господиня» відхилити.
Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: