ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"17" серпня 2006 р. Справа № 17/239
м. Чернігів « 17 »серпня 2006р.
Суддя Кушнір І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
Секретаря судового засідання: Колобова І.Є.
Представників позивача: Гвоздьова І.В. -заступник начальника відділу, дов.№6564/10/10-010 від 06.03.2006р.
Відповідача: не з'явився.
матеріали справи №17/239
За ПОЗОВОМ: Державної податкової інспекції у м. Чернігові
14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28
До ВІДПОВІДАЧА: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
14021, м. Чернігів, АДРЕСА_1
Про стягнення 327,11 грн. за рахунок активів
СУТЬ СПОРУ :
ДПІ у м. Чернігові пред'явлено позов до СПД ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку розмірі 327,11 грн. за рахунок активів.
Відповідач відзив на позовну заяву або письмові пояснення суду не надав, представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №НОМЕР_1 свідчить про вручення ухвали та повісток 04.08.2006р.). За таких обставин, неявка представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши представника Позивача та дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності Новозаводською районною радою м. Чернігова 25.05.2001р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ.
СПД ОСОБА_1 зареєстрований в ДПІ у м. Чернігові як платник податків та зборів з 29.05.2001р. за №НОМЕР_2.
Відповідно до Закону України № 1251-ХІІ від 25.06.1991 р “Про систему оподаткування” Боржник є платником податків і тому зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Ст. 11 названого закону встановлює, що за порушення податкових законів платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Згідно з, п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідачем дані вимоги не виконані.
Станом на момент подання позову, за Відповідачем рахується податковий борг по сплаті єдиного податку за квітень-серпень 2005 року в сумі 327,11 грн., який підтверджується копією заяви Відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.03.2005р., рішенням Чернігівської міської ради від 07.06.01р., яким затверджено ставки єдиного податку.
Позивачем були сформовані та направлені Відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення податкові вимоги: перша за №НОМЕР_3 від 03.06.2005р. та друга за №НОМЕР_4 від 09.08.2005р. Перша податкова вимога була отримана Відповідачем 05.07.2005р., а друга була повернута без вручення адресату та вивішена на дошці оголошень, про що свідчить акт про встановлення факту повернення вимоги від 17.10.2005р.
Враховуючи, що узгоджені податкові зобов'язання, зазначені у податкових вимогах, самостійно відповідачем не погашені, вони підлягають стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону №2181 в судовому порядку.
За таких обставин позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:
“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”
Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути за рахунок активів з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (14021, м. Чернігів, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_5) на користь місцевого бюджету (р/рНОМЕР_6, код НОМЕР_7, отримувач: місцевий бюджет: банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) 327 грн. 11 коп. основного платежу по єдиному податку.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя І.В. Кушнір