ВИРОК

Іменем         України

17 червня  2010 року

м. Хмельницький

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону

у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, у складі: головуючого підполковника юстиції НОВІКОВА О.М., при секретарі ФАМЕРІ Ю.А., з участю державного обвинувача, військового прокурора Хмельницького гарнізону підполковника юстиції СМІЛОГО А.С. розглянув кримінальну справу по обвинуваченню колишнього військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А-4446, прапорщика запасу

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3  у м. Старокостянтинів, Хмельницької області українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, одруженого, маючого на своєму утриманні сина віком 17 років,  проходившого військову службу з грудня 1992 року по березень 2004 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені злочину, передбаченого ст. 410 ч. 1 КК України.

Судовим слідством військовий суд гарнізону, -

В С Т А Н О В И В

Восени 1997 року ОСОБА_4, з корисливою метою, бажаючи отримати військове звання «прапорщик» і, відповідно, більший розмір грошового забезпечення, представив до кадрового органу військової частини А-4446               ( м. Старокостянтинів, Хмельницької області) копію підробленого диплому серії НОМЕР_1 про нібито закінчення ним у 1992 році Новоушицького технікуму механізації сільського господарства за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Насправді вказаний диплом навчального закладу він не отримував і в Новоушицькому технікумі механізації сільського господарства не навчався.

Отримавши 22 січня 1998 року на підставі фіктивного диплому  військове звання «прапорщик», ОСОБА_4 по кінець березня 2004 року незаконно отримував грошове забезпечення як прапорщик військової частини, тим самим шляхом шахрайства заволодів державним майном, грошовими коштами на загальну суму 2497 грн. 73 коп.

(У порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 1 та 3 ст. 358 КК України, тобто виготовлення  і використання завідомо підробленого документу, органами досудового слідства відмовлено в зв’язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.)

В судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненому визнав повністю, підтвердив вищевикладене і пояснив, що він підробив диплом, виправивши прізвище свого знайомого в дипломі на своє. Зробивши копію підробленого диплому, він представив її в кадрові органи частини. оскільки хотів отримати військове звання «прапорщик» і отримувати у зв’язку із чим більше грошове забезпечення. Всі отриманні незаконно кошти він витрачав на власні потреби.  

Крім особистого визнання своєї вини, винність ОСОБА_4  в заволодінні грошовими коштами підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, згідно з  Наказом Заступника МО України - Командувача Сил ППО України № 04-оп від 22 січня 1998 року ОСОБА_4 присвоєно  військове звання «прапорщик».            

    Із  оглянутої в судовому засіданні копії диплому НОМЕР_1, яка мається в особовій справі підсудного ОСОБА_4 видно, що він у 1992 році закінчив Новоушицький технікум механізації сільського господарства за спеціальністю «Механізація сільського господарства».

    Згідно довідки № 190 від 14.05.2010 року Новоушицького технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету вбачається, що ОСОБА_4 у цьому навчальному закладі не навчався. Диплом серії НОМЕР_1 у 1992 році отримав випускник  ОСОБА_5

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_6, колишнього начальника стройової частини військової частини А-4446, вбачається, що військове звання «прапорщик» ОСОБА_4 присвоювалось на підставі поданого ним до стройової частини рапорту та копії диплому про здобуття середньо-технічної освіти.

Відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи щодо розрахунку утримання грошового забезпечення за військове звання "прапорщик", в період з 22 січня 1998 року по 31 березня 2004 року, ОСОБА_4 незаконно отримано грошове забезпечення в сумі 2 497 грн. 73 коп.

    Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, являючись військовослужбовцем, шляхом шахрайства, заволодів іншим військовим майном - грошовими коштами в сумі 2 497 грн. 73 коп..

Вчинене ним суд  кваліфікує по  ст.410 ч.1 КК України.

Визначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на своєму утриманні неповнолітнього сина, на даний час звільнений з військової служби а його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання.

З урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставин справи, даних про особу винного, суд приходить до висновку про можливість застосувати до ОСОБА_4 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання – штрафу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий суд, -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 410 ч. 1 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі                    30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  ( 510 гривень).

Запобіжний захід щодо засудженого – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Речовий доказ по справі, особову справу засудженого, при набранні вироком законної сили, – використовувати Старокостянтинівським ОРВК за призначенням.

На вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону, через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону, на протязі п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ  ВІЙСЬКОВОГО МІСЦЕВОГО СУДУ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ГАРНІЗОНУ

ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ

НОВІКОВ О.М.