Справа № 2-1860/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

Головуючого: судді Луганського В.І.

при секретарі: Бірюкової О.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання втратившим право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеними вимогами в обґрунтування яких вказує, що в 1989 році на підставі сумісного рішення адміністрації і профспілкового комітету луганського трамвайно-тролейбусного управління її сім’ї, що складалася у той час з трьох чоловік - позивальниці, відповідача і їх сина, було надано для постійного мешкання ізольоване житлове приміщення, що складається з двох кімнат за АДРЕСА_1. Займане ними житлове приміщення в 1989 році мало статус сімейного гуртожитку.

В жовтні - листопаді 1996 року на підставі Рішення виконавчого комітету Луганської міської Ради народних депутатів, будинок змінив правовий статус і придбав статус житлового багатоквартирного будинку і був переданий на баланс в комунальну власність територіальної громади міста Луганська. Відповідно і займане ними житлове приміщення змінило правове положення і придбало статус квартири.

В даний час будинок знаходиться на балансі в комунальному підприємстві «Стандарту-Луганська» і обслуговується домоуправлінням № 6.

Позивальниця і всі члени сім’ї були в установленому порядку прописані (зареєстровані) і постійно проживали в наданій їм квартирі.

До теперішнього часу квартира АДРЕСА_1 не приватизована і знаходиться в комунальній власності.

06 квітня 2006 року в Ленінському районному відділі реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції було зареєстровано розірвання шлюбу між позивальницею і відповідачем по справі - ОСОБА_3, про що в книзі реєстрацій актів про розірвання шлюбу зроблений запис за № 90.

Після припинення між позивальницею і відповідачем шлюбних відносин, в березні 2006 р. відповідач виїхав з квартири на інше постійне місце проживання і припинив проживати в квартирі, в якій зареєстрований.

Позивальниці доводиться платити за відповідача ряд комунальних послуг, які розраховуються від числа зареєстрованих мешканців.

Оскільки відповідач залишається зареєстрованим (прописаним) в квартирі АДРЕСА_1, позивальниця вимушена оплачувати за нього всі комунальні платежі, нести інші витрати.

Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутніми громадянами протягом 6 місяців. Проте, порушуючи вимоги вказаної норми, відповідач вже більш 3-х років відсутній без поважних причин у вказаній квартирі, не проплачував за комунальні послуги.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги.

29.07.2009 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, давши суду аналогічні пояснення, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Заслухавши осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши все в сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_2 не мешкає за цією адресою, а лише тільки зареєстрований.

Згідно положень ст. 71 ЖК України та роз’яснень, наданих у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.04.85 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу», право користування житловим приміщенням за тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї зберігається протягом шести місяців або інших строків, передбачених цією статтею.

У разі відсутності цих осіб понад встановлені строки з поважних причин — перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї, цей строк може бути продовжений судом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не проживає понад шість місяців. Відповідно до акту, завіреного начальником ДУ Сахань В.Г., відповідач в даний час не проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин була відсутній понад шість місяців.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню оскільки ОСОБА_2 не проживає в квартирі більше шести місяців без поважних причин.

Керуючись статтями 71,72 Житлового Кодексу України, статтями 10,11,60,88,213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заявлені вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 з 2006 р.

Скасувати державну реєстрацію ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.