№ 2-1599/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 липня 2010 року

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Карімова І.В.,

при секретарі Андрєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Чугуївському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

    У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УПФУ в Чугуївському районі Харківської області (далі – УПФУ), яким просить визнати діяльність УПФУ неправомірною; зобов’язати УПФУ провести відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (подалі – Закон № 796-ХІІ) з 22 травня 2008 року донарахування, перерахунок та виплату державної і додаткової пенсії, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати пенсію відповідно до ч.1 ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи виключно із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він має статус інваліда 3-ої групи та віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у відповідача, а тому має право на отримання державної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, що визначено у ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, а також на додаткову пенсію за шкоду здоров’ю, розмір якої у відповідності  до ст. 50 вищевказаного Закону, повинен складати – 50 % мінімальної пенсії за віком. Призначенням, нарахуванням та виплатою вищезазначеної пенсії та допомоги за шкоду, заподіяну  здоров’ю займається у відповідності з Положенням – відповідач по справі.

Вважає, що його право на отримання державної та додаткової пенсії передбачено ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постановами Кабінету Міністрів України, оскільки згідно із п.1 ч.1 ст. 92 Конституції України, права громадян визначаються виключно законами, а не будь яким  іншими нормативно – правовими актами. Розмір мінімальної пенсії за віком при цьому визначається на підставі ст. 28  ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Позивач у судове засідання не з’явився про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та надав суду письмову заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надавши суду клопотання про розгляд справи за його  відсутності, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, в запереченнях посилався на те, що у відповідності з ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості і зростання мінімальної заробітної плати.

Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» з 01.01.2002 року встановлено виходячи з розміру 19,91 грн. проводиться розрахунок:

а) пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

б) додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Постановою КМУ від 27.12.2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2006 року передбачено збільшення розмірів пенсій по інвалідності у 3,5 рази та встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2 групи у розмірі 500 гривень.

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », які Рішенням КСУ № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані неконституційними.

Після чого Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а саме:

- щомісячна додаткова пенсія інвалідам 2-ї групи у розмірі 20% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність;

- мінімальний розмір пенсії за віком для інвалідів 2 групи у розмірі 965 грн.

Постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» для осіб, що отримують пенсію відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2008 року встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2 групи 1 категорії - 1090 грн. Після прийняття даної Постанови КМУ втратила чинність Постанова КМУ від 03.01.2002 року № 1 з 01.09.2008 року.

Крім того, вказували, що мінімальний розмір пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом третьої групи захворювання, яке пов’язано з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чоронобильській АЕС, що підтверджується  посвідченнями серії НОМЕР_1, серія НОМЕР_2, серія НОМЕР_3 та довідкою МСЕ Серія ХАР-05 № 024686 від 18.12.2006 року, а тому  відповідачем йому виплачувалась пенсія виходячи з розміру пенсій, встановленого Постановою КМУ та Законам України про державні бюджети за  відповідні роки.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.

Пенсії особам, віднесеним до першої категорії встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, що визначено у ч. 2 ст. 49 Закону № 796-ХІІ.

Розмір державної пенсії за 2008 рік: з  22.05 2008 року визначається на підставі  ст. 54 Закону № 796, а розмір додаткової пенсії - ст. 50 Закону № 796, з урахуванням рішення КСУ від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким внесені зміни до ЗУ від 28.12.2007 року № 107 – VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а розмір державної пенсії та додаткової пенсії визначається з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року на підставі ст. 50,54 Закону  № 796 в редакції 28.12.2007 року, викладеної у ЗУ від 28.12.2007 року № 107 – VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Розмір державної пенсії за 2009 по 2010 роки визначається ст. 54 Закону № 796, а розмір додаткової пенсії ст. 50 Закону № 796.

Таким чином, в заявлений позивачем період, з 22.05.2008 року, розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3-й групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, що визначено положеннями ст. ст. 50. 54 Закону № 796 в редакції 06 червня 1991 року.

Доводи представника відповідача про застосування Постанов КМУ № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року при визначенні розміру пенсії позивачеві не є обґрунтованими, виходячи з того, що у відповідності з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту п.2 ч.4 ст. 4 ЦК України, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить закону, застосовуються відповідні положення цього закону, а не постанови Кабінету Міністрів України.

Постанови КМУ при встановленні порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи істотно звужують обсяг встановлених законом прав, чого не повинно відбуватися виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами.

Зі статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії на віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від  09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі – Закон № 1058 – ІV).

У відповідності  до ч.1 ст. 28 Закон № 1058 – ІV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ч.3 ст. 67 Закону № 796-ХІІ у редакції від 05 жовтня 2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок здійснюється  з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідач під час обчислення пенсії та додаткової пенсії повинен був керуватися ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ у редакції закону від 06.06.1996 року.

При вирішенні спору суд, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, визнає, що при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону № 796-ХІІ, та додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 цього Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.

Суд  не бере до уваги посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону №796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.

Тому суд вважає, що відповідач протиправно  відмовив  позивачу у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

         За таких обставин суд вважає необхідним зобов'язати відповідача провести перерахування пенсії позивачу з 22.05.2008 року  по час постановлення  рішення по вказаній справі, враховуючі положення ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове  держане пенсійне страхування», яка визначає, що нараховані суми  пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує  пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким  строком.

З урахуванням наведеного, суд вважає  за необхідне для дотримання  і захисту  прав, свобод, інтересів позивача   прийняти рішення, яким   зобов'язати   здійснити позивачу перерахунок  пенсії   по інвалідності у розмірі 6 мінімальних  пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50  % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54  Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  виходячи з  встановленої законом мінімального  розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування»  та провести відповідні виплати недоплаченої пенсії  за період часу з 22.05.2008 року. 

Суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, в подальшому призначати державну пенсію у обсязі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, оскільки данні дії є одним з обов’язків відповідача, які закріплено законодавчо, а тому зобов’язувати вчиняти відповідача дії, які  є його обов’язком у майбутньому, не маючи при цьому доказів їх невиконання після розгляду справи судом, не має підстав.

   Отже, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для   часткового задоволення вимог позивача.

      На  підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 130, 174,  212, 213, 215  ЦПК України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 54, 50 Закону України « Про   статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України « Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування», Законом України « Про Державний бюджет  України на 2007 рік», Рішенням  Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Чугуївському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Чугуївському районі Харківської області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22.05.2008 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3-ої групи інвалідності, відповідно до ст. ст. 50, п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22.05.2008 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –