Справа № 1- 173/10 р.                

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    29  липня  2010 року                               Лебединський районний суд

                                                                              Сумської області

В складі:  судді                                                    Подопригора Л.І.                

                  при секретарі                                      Єрмаковій Н.І.                                                                                                                                                                        

                  з участю прокурора                           Заяц Є.А.

                  адвоката                                              ОСОБА_1

                  представника  потерпілого               ОСОБА_2  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки  с. Дмитрівка, Лебединського району, Сумської області , українки, громадянки  України,   не одруженої,  не працюючої,  освіта повна загальна середня,  мешканки с. Червлене, Лебединського району, Сумської області,   раніше  не судимої,-  

                  За ст.. 166 КК України

                                            В с т а н о в и в:

    Підсудна  ОСОБА_3  є  матір’ю  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідно до вимог законодавства, а саме  Сімейного  кодексу має  права та обов’язки по догляду за дитиною, а саме: зобов’язана здійснювати захист прав  та інтересів неповнолітньої  дитини без особливих на те повноважень; має право і зобов’язана виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і  моральний розвиток, навчання, готувати її до праці. Батьківські права не можуть здійснюватися в суперечності з інтересами дітей. Всупереч вимогам закону підсудна протягом тривалого періоду часу, з 25 травня 2010 року до 01 червня 2010 року,  маючи достатньо можливостей для нормального догляду за дитиною злісно ухилялася від виконання своїх батьківських обов’язків  по догляду за дочкою, не вжиття  своєчасних  заходів  щодо її  лікування, що привело до тяжких наслідків, а саме  в цей  період  дитина  отримала  травму   правої  нижньої кінцівки, і   їй  не  було  надано  медичної  допомоги та оброблено  рану. Внаслідок  тривалого  часу  та  неналежного  догляду  за дитиною  і ненаданням  медичної допомоги   дана  рана  інфікувала.

06 червня 2010 року  малолітню  ОСОБА_4, за клопотанням  служби у справах  дітей  Лебединської РДА  було госпіталізовано  до дитячого  відділення Лебединської ЦРЛ у тяжкому  стані  у зв’язку  з отриманою травмою  кінцівки  та інфікуванням  рани. У відповідності  до висновку  судово- медичної експертизи  № 176 від 12.07.2010 року на момент  спричинення  травмування  правої нижньої  кінцівки  ОСОБА_3, ушкодження кваліфікувалося  як  легкі  тілесні  ушкодження, але  при ненаданні  медичної  допомоги  дана рана  та  незадовільний стан здоров’я викликали  генералізацію інфекції, з розвитком   септичного стану дитячого  організму, що є  небезпечним  для життя  та  кваліфікується, як  тяжкі  тілесні  ушкодження.  Лише завдяки своєчасному втручанню працівників медицини, соціальних служб та міліції була проведена примусова госпіталізація дитини до  дитячого відділення лікарні, де  вона  пройшла повний курс лікування, що попередило настання більш тяжких наслідків.

    Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину свою визнала повністю і пояснила, що  на  прикінці травня місяця 2010 року  везла  доньку  на велосипеді в с. Горки. Під час  руху  донька  заснула і її нога  попала  в колесо. На слідуючий  день  вона  звернулася  до  Лебединської ЦРЛ, де  зробили   рентген ноги  дочки та  були у лікаря на  прийомі. За  призначенням  лікаря  вона  промивала  рану  перекіссю  та мазала  зеленкою три  рази  на день. Думала, що  лікування буде  ефективним, тому не зверталася  знову  до лікарні. Вважає, що свої  батьківські  обов’язки   виконувала  не задовільно, але  на  даний час  свої помилки зрозуміла і в подальшому  хоче  виховувати  свою дочку сама добросовісно, просить  не  позбавляти її  батьківських  прав  на  дочку.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудна та інші учасники процесу  і які ніким не оспорювались.

    Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудної дійшов до висновку, що дії підсудної необхідно кваліфікувати за ст. 166 КК України, так як вона   будучи матір’ю малолітньої  дитини вчинила злісне невиконання  встановлених законом обов’язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання підсудній суд  враховує ступінь тяжкості вчиненого  злочину  те, що підсудна свою вину визнала повністю.

Враховуючи наявність обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудна раніше не судима, вину свою визнала повністю, щиро розкаялась,  наявність на вихованні та утриманні дочки, яка на даний час забезпечена належним вихованням та утриманням з боку підсудної, суд вважає можливим, застосувавши ст.. 69 КК України, перейти до іншого, більш м’якого виду  покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, визначивши його у вигляді громадських робіт.

Міру запобіжного заходу підсудній суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

Керуючись ст..ст. 299, 323-324 КПК України

                                                П Р И Г О В О Р И В:

    ОСОБА_3   визнати винною у вчинені злочину     визнати винною у вчиненні злочину передбаченому ст. 166 КК України і призначити покарання по цьому закону, примінивши  ст.. 69 КК України, у вигляді громадських робіт терміном  двісті  сорок годин.

    Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

    На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Лебединський районний суд

          Суддя