Справа № 2-3474/10

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М    У К  Р А Ї Н И  

   04 серпня 2010 року

Олександрійський міськрайонний суд  Кіровоградської області у складі:

                 головуючого – судді Куковенкова С.В.,

                              при секретарі – Стасенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, -

 В С Т А Н О В И В :

        Позивач просить визнати за нею право власності на присадибну земельну ділянку площею 0,07024 га, що розташована в АДРЕСА_1.

        Свої вимоги мотивує тим, що на   підставі договору міни житла від 23 вересня 2009 року, укладеного між нею та ОСОБА_2, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у реєстрі за № 3529, вона набула права власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1.

      Присадибна земельна ділянка площею 0,07024 га,  на якій розташований зазначений будинок, належить ОСОБА_3, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, який зареєстровано в Книзі запису державних актів на право приватної власності на землю за реєстровим номером КР № 740.

     Вказує, що згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України, ч. 1 ст. 120 Земельного Кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.    

     Оскільки вся вищезазначена земельна ділянка призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, просить суд визнати за нею право власності на цю земельну ділянку.

     Позивач в попереднє судове засідання не з’явилася, однак надала клопотання про проведення розгляду справи за ї відсутності.

     Представник Олександрійської міської ради у попередньому судовому засіданні заявив про повне визнання позовних вимог.

     З урахуванням повного визнання позову, суд вважає за можливе постановити рішення про задоволення позовних вимог у попередньому судовому засіданні.

     Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

        Судом встановлено, що   на підставі договору міни житла від 23 вересня 2009 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у реєстрі за № 3529, вона набула права власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1.

      Присадибна земельна ділянка площею 0,07024 га,  на якій розташований зазначений будинок, належить ОСОБА_3, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, який зареєстровано в Книзі запису державних актів на право приватної власності на землю, за реєстровим номером КР № 740.

             Згідно з зазначеним вище договором міни житла від 23 вересня 2009 року, житловий будинок, розташований в м. Олександрії Кіровоградської області, по вул. Осипенка, 93, належав ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої Олександрійської державної нотаріальної контори 07.08.1999 року, за реєстр. № 810/3.

          Згідно з п. «б» ч. 2 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель  приватної  власності   без   зміни   її   меж,   цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

          Присадибна земельна ділянка площею 0,07024 га,  на якій розташований зазначений будинок, залишилася не охопленою заповітом та відповідно, на неї не було видано свідоцтво про право на спадщину.

          Згідно з  ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий  будинок,  будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється  право  власності,   право   користування   земельною ділянкою,  на  якій розташовані ці об'єкти.  До особи,  яка набула право власності на жилий будинок,  будівлю або споруду,  розміщені на  земельній  ділянці,  що  перебуває  у  власності  іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину,  на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

          Таким чином, ОСОБА_2, на підставі зазначеної норми, на момент укладення договору міни будинку з позивачем, була власником зазначеної земельної ділянки.

         Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.    

            Оскільки вся спірна земельна ділянка призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд,  суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на неї.

             Керуючись ч. 1 ст. 377 ЦК України, ст. ст. 120, 126 ЗК України, ст. ст. 10, 60, 130 п. 4, 209, 212. 214, 215, 218  ЦПК України, суд , -

         В И Р І Ш И В :

      Позов задовольнити.

         Визнати за ОСОБА_1 право власності на присадибну земельну ділянку площею 0,07024 га, на якій розташований будинок АДРЕСА_1.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. до апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд.  

          Головуючий:                                                                                                       Куковенков С.В.