№ 1–91/10 р                

       ВИРОК

          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    12 липня 2010 року                                                   м. Новомиргород

    Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:    

                   головуючого судді               Орендовського В.А.

        при секретарі             Котляр Я.В.,

                за участю прокурора     Невмитого О.Ю.,

        підсудного             ОСОБА_1,

        потерпілих                            ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новомиргороді кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, неодруженого, непрацюючого, несудимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України,-

                        ВСТАНОВИВ:

У середині липня 2007 року близько 10-ї год. ОСОБА_1 прийшов в магазин «Вест» в якому продаються побутові товари, який розташований по АДРЕСА_3 та належить його знайомому ОСОБА_2, з метою незаконного заволодіння телевізором. Після цього він підійшов до ОСОБА_2 та користуючись його довірчими стосунками, попрохав надати йому телевізор марки «Панасонік 14ЕЕ», вартість якого, згідно довідки ПП «ОСОБА_2» від 17.02.2010 р. становить 1200 грн. При цьому ОСОБА_1 пообіцяв ОСОБА_2, що сплатить за телевізор кошти на протязі трьох місяців. ОСОБА_2 перебуваючи в добрих відносинах зі ОСОБА_1 задовольнив його прохання та надав йому в користування вищевказаний телевізор, а ОСОБА_1, в якості першого внеску заплатив ОСОБА_2 гроші в сумі 50 грн. Після цього ОСОБА_1 без наміру сплачувати за отриманий телевізор гроші, яким він заволодів шляхом зловживання довірою потерпілого, з місця події разом з телевізором зник, та в подальшому використав його на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку в сумі 1150 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 20.07.2007 р. близько 14-ї год ОСОБА_1, прийшов до магазину ПП «ОСОБА_3», який розташований по АДРЕСА_4 в якому продаються мобільні телефони, власником якого являється ОСОБА_3, з метою незаконного заволодіння телефоном мобільного зв’язку марки «Соні Еріксон К-750і». В ході розмови, ОСОБА_1 ввійшовши в довіру до ОСОБА_3, попрохав надати йому в постійне користування телефон мобільного зв’язку марки «Соні Еріксон К-750і» вартість якого, згідно довідки ПП «ОСОБА_3» від 17.02.2010 р.  становить 1110 грн., пообіцявши, що сплатить за телефон кошти на протязі семи місяців. При цьому  ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_3 надав  копію свого паспорта та власноручно написав відповідну розписку та в якості першого внеску залатив ОСОБА_3 гроші в сумі 100 грн. ОСОБА_3 задовольнив прохання ОСОБА_1 та надав йому в користування вищевказаний телефон мобільного зв’язку. Після цього, ОСОБА_1 без наміру сплачувати за отриманий телефон гроші, яким він заволодів шляхом зловживання довірою потерпілого, з місця події разом з телефоном зник, та в подальшому використав його на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку в сумі 1010 грн.

              Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ст.190 ч.2 КК України, визнав повністю, та показав, що в грудні 2006 р. керуючи автомобілем «BMW», який належить його знайомому – ОСОБА_5, жителю                   м. Кіровоград, він потрапив в дорожню-транспортну пригоду, та пошкодив даний автомобіль, в результаті чого був винен ОСОБА_5 кошти в сумі 1500 американських доларів. Так як в нього грошей для сплати боргу не було, він вирішив шахрайським шляхом заволодівати чужим майном, яке в подальшому продавати а отримані кошти повертати ОСОБА_5 за пошкоджене ним авто.  

            В середині липня 2007 р. близько 10-ї год, точної дати вказати не може, він прийшов до магазину «Вест», який знаходиться по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2, з метою шахрайським шляхом заволодіти телевізором, який в подальшому продати невідомому йому чоловіку, з яким він напередодні домовився на «критому ринку» в м. Кіровограді, про те, що він в нього придбає телевізор за 500 грн. Зайшовши до магазину «Вест» він зустрівся з ОСОБА_2 та попрохав його дати йому ніби-то в борг під грошову виплату телевізор марки «Панасонік», який на той час коштував 1200 грн, хоча насправді віддавати кошти ОСОБА_2 за даний телевізор він наміру не мав. Так як він з ОСОБА_2 перебував в добрих відносинах, він на його прохання погодився, і відразу ж дав йому в користування вище вказаний телевізор, за що ОСОБА_1 йому заплатив гроші в сумі 50 грн. Того ж дня він поїхав до м. Кіровоград, де біля «критого ринку» зустрівся з вищевказаним незнайомим йому чоловіком та продав йому телевізор, яким він шляхом обману заволодів у гр. ОСОБА_2 за 500 грн. Про те, кому належить даний телевізор він невідомому чоловіку не повідомляв. Після чого він зустрівся з ОСОБА_6 та віддав йому 500 грн, які він отримав за продажу телевізора, пояснивши що дані гроші належать йому. Після вчиненого він періодично приїздив до м. Новомиргород, але до магазину «Вест» він не заходив, так як уникав зустрічі з ОСОБА_2 В кінці березня 2008 року він зустрівся з громадянином ОСОБА_2, який запитав в нього, про те, чому він не повертає йому кошти, за придбаний у нього телевізор, на що ОСОБА_1  відповів, що до травня 2008 року він йому поверне борг, про що написав йому розписку, але він знав, що грошей в нього не буде, так як ніде не працює та постійного доходу він не має, та що гроші ОСОБА_2 він все-одно не поверне.

            20.07.2007 р. близько 14-ї години він прийшов до магазину ПП «ОСОБА_3», що розташований по вул. Леніна м. Новомиргород, з метою знову шахрайським шляхом заволодіти мобільним телефоном Соні Еріксон К-750і, який в подальшому продати невідомому йому чоловіку, який займався скупкою-проджем, з яким він напередодні домовився на «критому ринку» в м. Кіровоград, про те, що він  в нього придбає даний мобільний телефон за 850 грн. Зайшовши до магазину ПП «ОСОБА_3», де перебував його знайомий ОСОБА_3, він повідомив йому, що ніби-то хоче взяти в його магазині в борг під грошову виплату телефон марки  Соні Еріксон К-750і, який мався в продажу в даному магазині та коштував 1110 грн, хоча насправді віддавати кошти ОСОБА_3 за мобільний телефон він наміру не мав. На його прохання ОСОБА_3 погодився, але сказав що він повинен надати йому копію свого паспорта та написати розписку, в якій зазначити, що на протязі 7-ми місяців він йому поверне 1010 грн, тобто суму яку коштував даний мобільний телефон. Після чого він виконав дані вимоги ОСОБА_3, а він ОСОБА_1 надав в користування мобільний телефон марки  Соні Еріксон К-750і. Також він віддав ОСОБА_3 кошти в сумі 100 грн, в якості першого внеску. Того ж дня він поїхав до м. Кіровоград, де на автостанції зустрівся з вище вказаним незнайомим йому чоловіком, який займався скупкою-проджем, та продав йому мобільний телефон, яким він шляхом обману заволодів у гр. ОСОБА_3, за 850 грн. Про те, кому належить даний телефон він невідомому чоловіку не повідомляв. Після чого він зустрівся з ОСОБА_6 та віддав йому 700 грн., які отримав за продажу мобільного телефону, в якості сплати за пошкодження його автомобіля, пояснивши що дані, кошти належать йому а 150 грн він залишив на власні потреби.

    Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 . показав, що в 2002 році в будинку АДРЕСА_3 він відкрив власний магазин «Вест», в якому почав продавати радіо-телевізійні товари.

            В травні 2007 року до його в магазин прийшов гр. ОСОБА_1, якого він знає особисто, також з ним був незнайомий йому громадянин, як пояснив ОСОБА_1, що це його брат. ОСОБА_1 йому повідомив, що хоче придбати DVD-програвач, марки «ВВК», який на той час коштував 450 грн., яке він бере для свого брата, який прийшов разом з ним. ОСОБА_1 повідомив йому, що на даний час в нього грошей немає, тобто розрахуватись за DVD-програвач він не може, та попрохав його дати йому в борг даний DVD-програвач, пообіцявши, що протягом місяця він повністю розрахується з ним. Так як він зі ОСОБА_1 на протязі тривалого часу був в хороших відносинах, він задовольнив його прохання та дав йому DVD-програвач, марки «ВВК». Після цього ОСОБА_1 до його магазину не приходив та грошей за наданий ним в борг DVD-програвач не повертав. В середині липня 2007 р. ОСОБА_1 прийшов до його магазину «Вест». Він запитав в нього коли він поверне йому гроші за DVD-програвач, який він взяв  в його, в борг, в травні 2007 р., нащо ОСОБА_1 відповів, що через декілька днів з ним розрахується його брат, в якого знаходиться даний DVD-програвач. Потім ОСОБА_1 попрохав його дати знову йому в борг телевізор, марки «Панасонік 14ЕЕ», який на той час коштував 1200 грн, та пояснив що на протязі трьох місяців він повністю з ним розрахується. Він знову повірив ОСОБА_1 та надав йому вибраний ним телевізор, марки «Панасонік 14ЕЕ», за що ОСОБА_1 заплатив йому гроші в сумі 50 грн в якості першого внеску. Після цього ОСОБА_1 до його магазину не приходив та гроші за телевізор, який він йому дав в борг не повертав. В березні 2008 року він зустрівся зі ОСОБА_1, який знову пообіцяв йому розрахуватися за телевізор та DVD-програвач, які він взяв в борг в його магазині, на протязі декількох місяців. Після того він ОСОБА_1 не бачив, гроші він йому не приносив.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 . показав, що він є приватним підприємцем та з 2004 року, має власний магазин в м. Новомиргород по вул. Леніна, в якому займаються продажем побутової техніки. 20.07.2007 року до його магазину прийшов незнайомий йому чоловік, який попрохав його, дати йому в борг під грошову виплату мобільний телефон марки «Соні Еріксон К-750і», який мався в нього в продажу, вартість якого на той час становила 1110 грн. При цьому він пояснив, що на протязі 7-ми місяців сплатить йому гроші в сумі 1110 грн, тобто суму яку коштував даний телефон. На дане прохання незнайомого чоловіка він погодився та повідомив йому, що він повинен надати копію свого паспорта та написати розписку про те, що він зобов’язується на протязі 7-ми місяців сплатити йому вартість вищевказаного мобільного телефону. Після цього він в приміщенні магазину зробив ксерокопію паспорта, даного громадянина, який виявився – ОСОБА_1, а останній написав власноручно розписку. Після цього він надав ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Соні Еріксон К-750і», а він заплатив йому гроші в сумі 100 грн в якості першого внеску та пішов з його магазину.Восени 2008 р. спвробітник, який працює продавцем його магазину, зустрів гр. ОСОБА_1 в центральній частині міста Новомиргород та запитав в нього чому він не повертає гроші за отриманий в його магазині мобільний телефон, на що ОСОБА_1 відповів, що невдовзі поверне всі кошти та пішов в невідомому напрямку. До даного часу ОСОБА_1 так до його магазину і не приходив, та гроші за отриманий мобільний телефон не повернув.

Дослідивши докази у відповідності з вимогами ст.299 ч.3 КПК України, оскільки як підсудний, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  так й інші учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи, суд вважає, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 190 ч.2 КК України, так як він вчинив з аволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.    

Підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює.

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_1, - є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи, що підсудний вчинив злочин, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, щиро розкаявся, посередньо характеризується за місцем проживання , активно сприяв розкриттю злочину , суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, у зв’язку з чим підсудного на підставі ст.75 КК України необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням йому іспитового строку, зобов’язавши його у відповідності до ст.76 ч.1 п.п.2,3 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Заявлені цивільні позова потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з підсудного матеріальних збитків підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки підстави та розмір цивільних позовів підтвердились в ході розгляду справи, при цьому підсудний визнав позови у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -        

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням з встановленням йому  іспитового строку на 1 (один) рік , зобов’язавши його у відповідності до ст.76 ч.1 п.п.2,3 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 1150 гривень.

 Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки в розмірі 1010 гривень.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ         /підпис/

Згідно з оригіналом:

           Суддя Новомиргородського районного суду

           Кіровоградської області                                                        В.А. ОРЕНДОВСЬКИЙ