Справа № 22-ц-568/2010                    Головуючий у 1-й інстанції – Свиргуненко Ю.М.

Категорія 30     Суддя-доповідач – Смирнова Т.В.

                                                             УХВАЛА

                                                      І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И    

«20»  квітня   2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

         головуючого -        Смирнової Т.В.,

         суддів     -  Ільченко О.Ю., Гагіна М.В.,

          з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.,-    

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2

на рішення  Білопільського районного суду Сумської області від  23 лютого 2010 року

у справі за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_3

про відшкодування матеріальної та моральної  шкоди в сумі  6.835 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А :      

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 23 лютого 2010 року у задоволенні  позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі. Стягнуто  із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 650 грн. судових витрат .

       В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення  суду , повернути справу на новий  розгляд до суду першої інстанції, через порушення судом  норм  матеріального та процесуального права.            

                Апелянт вважає, що суд не з»ясував  всіх обставин по справі , які мають значення , зробив невірні висновки , що призвело до  ухвалення  незаконного та необґрунтованого рішення.

Судом невірно тлумачено покази свідків , не взято до уваги постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно її заяви  по відношенню ОСОБА_3

            Дослідивши матеріали справи, перевіривши  рішення суду в межах доводів  апеляційної скарги , заслухавши апелянта , підтримавшого скаргу, заперечення відповідача та його представника , колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга підлягає  відхиленню, а рішення суду  залишенню без змін, виходячи з наступних підстав .

              ОСОБА_2  позов , мотивувала тим, що 21 липня 2009 року близько 5  годин 30 хвилин ОСОБА_3 забив  10 належних їй індиків , з них – 9 п»ятимісячних індичат  і одну дорослу індичку ,  чим спричинив їй матеріальну та моральну шкоду.

             Відмовляючи у задоволенні позову , суд виходив з того, що позивачка не надала суду належних доказів підтвердження своїх позовних вимог та не довела ті обставини, на які вона  посилалась як на підставу  своїх вимог і заперечень.  

Колегія суддів вважає, що  рішення суду відповідає матеріалам справи  та наданим доказам.

За результатами  проведеної перевірки в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 було відмовлено на підставі  ст.6 п.2 КПК України , у зв»язку із відсутністю в його діях ознак злочину , а  також враховуючи те, що сума матеріальних збитків , спричинених позивачці недостатня для  порушення кримінальної справи за ст.194 КК України (а.с. 1,матеріали перевірки).

Згідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять  інформацію щодо предмета  доказування.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна  сторона зобов»язана  довести ті обставини, на які вона  посилається  як на підставу  своїх вимог і заперечень .

Позивачка не надала суду достатніх доказів того, що саме ОСОБА_3 забив її індиків та не довела належним чином  розмір шкоди.

Так, як на доказ  того факту, що саме  відповідач забив її птицю , позивачка  посилалась лише на покази свідка ОСОБА_4, як  очевидця події. Судом було допитано  цього свідка та обґрунтовано не взято до уваги його покази, оскільки свідок  три рази  будучи  опитаним з приводу  забиття птиці, по різному свідчив .

Так, 23.07.2009 року , на ім»я  начальника Білопільського РВ ГУМВС він  надав пояснення про те, що 21.07.2008 року біля 5 годин ранку бачив на велосипеді  відповідача, який  їхав на свою ділянку. Через якийсь час свідок  почув крик індиків  (а.с.23 , матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи ) , тобто самої події забиття птиці  він не бачив .

Через два місяці 22.09.2009 року , цей же свідок  повідомив під час  перевірки , що особисто  бачив як відповідач  на своєму сінокосі забив індиків , які належать позивачці .

В судовому засіданні цей свідок  не міг сказати яким предметом відповідач нібито забивав птицю.

Судом наведені мотиви в рішенні , за яких не визнано ці покази як доказ вини відповідача і за зазначених обставин висновки  суду є обґрунтованими .

Крім того, у справі відсутні будь-які дані щодо причин  загибелі птиці, відсутній акт огляду птиці , висновку ветеринарної  служби . Не було встановлено  вагу та вік забитої птиці , а тому суд першої інстанції вірно зазначив  у рішенні про відсутність  належних доказів  щодо розміру шкоди. Ці висновки  судового рішення  апелянтом не спростовані.

За таких обставин  апеляційну скаргу  слід відхилити.

            На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.1 ст.307,ст.ст.308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

                                У Х В А Л И Л А :

                Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

      Рішення  Білопільського районного суду Сумської області від  23 лютого 2010 року   в даній справі залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом  двох місяців .

Головуючий -    (підпис)    

Судді -   (підписи)

          Згідно з оригіналом : суддя апеляційного суду                          Смирнова Т.В.