Справа № 22-ц-634/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Сидоренко А.П.
Категорія 57 Суддя-доповідач – Смирнова Т.В.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«12» квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ільченко О.Ю., Гагіна М.В.,
з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.,-
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми
на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 13 січня 2010 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми
про зобов»язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 13 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 703 гривні 87 коп., за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 715 гривень 23 коп. та за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року в розмірі 996 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено .
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд не може покладати на себе функцію здійснення розрахунку доплати до пенсії, замість органу , на який покладено такі повноваження відповідно до законодавства , суд не врахував , що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України , що у 2007 р. не було встановлено механізму проведення виплат ; з 2008 р. відповідач проводив виплати у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а судове рішення залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Вирішуючи спір суд виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність, тому суд першої інстанції задовільнив позовні вимоги на отримання доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року.
Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 має статус дитини війни.
Згідно зі ст. 6 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавка дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по жовтень 2009 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , а не у розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.
Також безпідставними є посилання апелянта про можливість проведення виплат з власних коштів відповідача , оскільки такого рішення судом не приймалось.
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
За викладених обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по жовтень 2009 року.
Посилання апелянта на незаконність зобов»язання до виплати у визначеній грошовій сумі не заслуговують на увагу через те, що вони носять формальний характер , розмір стягнення виплати не оспорюється і це не тягне за собою скасування судового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.15,303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми – відхилити.
Постанову Зарічного районного суду м.Суми від 13 січня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з часу проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Головуючий -
Судді -