Справа № 2-2357/2010 р.

ЗАОЧНЕ   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

01 липня 2010 року            Ковпаківський районний суд м. Суми   у  складі :

головуючого                -              судді Таран С.А.,

при секретарі               -               Строколіс В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» про стягнення суму боргу,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач  звернулась   до суду з позовом, та свої уточненні позовні вимоги мотивує тим, що 10 червня 2008 року між відповідачем та  ОСОБА_1 було укладено договір про «Особливий» банківський вклад (депозит) № НОМЕР_1 в національній валюті з правом поповнення та виплатою процентів щомісячно,   відповідно до якого вкладник передав, а банк прийняв на вклад грошові кошти в сумі 40 000 грн. 00 коп.,   на термін до 17 червня 2009 року зі сплатою відсотків по вкладу визначених в п. 2.1 зазначеного договору.

Відповідно до п. 2.1. вищезазначеного договору вкладу банк сплачує вкладнику проценти по банківському рахунку із розрахунку процентної ставки 16,7 % річних щомісячно та в кінці строку, зазначеного в п. 1.2 даного договору (тобто 17 червня 2009 року).

Крім того, 17 вересня 2008 року між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено договір про накопичувальний банківський вклад (депозит) № НОМЕР_2 в національній валюті (з правом поповнення та капіталізації процентів). Згідно п.1.1 даного договору грошові кошти вносяться готівкою або перераховуються з власного вкладного або початкового рахунку. Цей договір заключний до 24 вересня 2009 року. Відповідно до п.2.1. вищевказаного договору банк зобов’язаний нарахувати проценти в розмірі 16,45% річних, які виплатили мені після закінчення терміну дії договору, що передбачено п.3.1 останнього.

Таким чином, всі нараховані проценти по депозитному вкладу за договором № НОМЕР_1 відповідачем перераховувались на рахунок позивача відкритий за договором № НОМЕР_2.

17.06.2009 р. та 24.09.2009 р. строк дії даних договорів закінчився. 10.11.2009 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою повернути їй кошти по договору про «Особливий» банківський вклад (депозит) № НОМЕР_1 від 10.06.2008 року та по договору про накопичувальний банківський вклад (депозит) № НОМЕР_2 від 17.09.2008 року.

На звернення до банку відповідача позивачці надіслав листи-відповіді, в яких повідомив, що Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2009 №134 призначено тимчасову адміністрації строком на 1 рік – з 16.03.2009 по 15.03.2010 з метою фінансового оздоровлення і відновлення платоспроможності банку та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців до 15.03.2010р.

Позивачка вважає відмову банку повернути їй кошти грубим порушенням умов договорів, що були укладені 10 червня 2008 року та 17 вересня 2008 року між сторонами, та взагалі порушенням вимог чинного законодавства України.

Тому позивачка і просить стягнути з відповідача суму вкладів за договорами та відсотки, а саме: 8816,16 грн. з них: 2586,63 грн. індекс інфляції, 575,28 грн. 3% річних, 3154, 25 грн. відсотки за користування вкладом, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 2350 грн. витрат на правову допомогу, 30 грн. за отримання довідки.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача,  будучи   повідомлені  про час і день судового засідання, до суду не прибув, про причини своєї неявки не повідомив, не подавши з цього приводу ніяких заяв чи клопотань.  Тому  суд вважає за  можливим у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України розглянути справу і у його відсутність, з ухваленням заочного рішення, бо зібрано достатньо доказів щодо  прав та обов’язків  сторін.

Заслухавши позивачку та дослідивши докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 10 червня 2008 року між відповідачем та  ОСОБА_1 було укладено договір про «Особливий» банківський вклад (депозит) № НОМЕР_1 в національній валюті з правом поповнення та виплатою процентів щомісячно,   відповідно до якого вкладник передав, а банк прийняв на вклад грошові кошти в сумі 40 000 грн. 00 коп.,   на термін до 17 червня 2009 року зі сплатою відсотків по вкладу визначених в п. 2.1 зазначеного договору, та договір про накопичувальний банківський вклад (депозит) № НОМЕР_2 від 17.09.2008 р. в національній валюті (з правом поповнення та капіталізації процентів) на термін до 24.09.2009 року. Згідно п.1.1 даного договору грошові кошти вносяться готівкою або перераховуються з власного вкладного або початкового рахунку. (а.с.8-9)

Відповідно до п.2.1. вищевказаного договору банк зобов’язаний нарахувати проценти в розмірі 16,45% річних, які виплатили мені після закінчення терміну дії договору, що передбачено п.3.1 останнього.

Позивачка зверталася до відповідача з заявою про повернення вкладів(а.с.12).

На звернення до банку відповідача позивачці надіслав листи-відповіді, в яких повідомив, що Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2009 №134 призначено тимчасову адміністрації строком на 1 рік – з 16.03.2009 по 15.03.2010 з метою фінансового оздоровлення і відновлення платоспроможності банку та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців до 15.03.2010р.(а.с.13-14)

Відповідно до ст. 1060 Цивільного кодексу України Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором невстановлений більш високий процент.

Відповідно до ст. 1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином між сторонами склались цивільно-правові відносини, право позивача порушено, підлягаю захисту. Разом з тим, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача в частині стягнення відсотків за користування вкладом позивачки слід відмовити за безпідставністю заявлених вимог, оскільки термін договору закінчився 24 вересня 2009 року.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2586 грн.63 коп. відповідно до індексації за затримку виплати депозитної суми, 575 грн.28 коп. 3% річних від простроченої суми депозиту, а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача  на користь держави судовий збір  у розмірі 51 грн.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача повернення  витрат на правову допомогу в сумі 530 грн., а не 2350 грн. як просить позивач, оскільки відповідно до ст.84 ЦПК України граничний  розмір компенсації витрат на правову допомогу слід визначити у відповідності з Постановою КМУ від 27.04.2006 року.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України,  ст.ст. 319,321, 625,651, 1058, 1060, 1061, 1073 ЦК України,  суд -

В И Р І Ш И В  :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» на користь ОСОБА_1 2586 грн.63 коп. відповідно до індексації за затримку виплати депозитної суми, 575 грн.28 коп. 3% річних від простроченої суми депозиту, а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, 530 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

             Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.

    На рішення суду може бути подана заява про його апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня проголошення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду сумської області через Ковпаківський райсуд м. Суми.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення.

             Суддя                                                                                              С.А.Таран