АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-3246/10 Головуючий у 1-й інстанції: Кучеренко В.В.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Бондаря М.С.
суддів Гончара О.С., Кухаря С.В.
при секретарі Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
02 лютого 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
В позові зазначав, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 квітня 2009 року був збільшений розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим він почав сплачувати аліменти в розмірі 701 грн. щомісячно. Однак, на теперішній час, змінилось його матеріальне становище, а також погіршився його стан здоров’я. Крім того, змінився його сімейний стан, він уклав шлюб із іншою жінкою, від якого має неповнолітню доньку та неповнолітнього сина, утримання яких потребує значних коштів. З цих підстав просив суд зменшити розмірі аліментів, на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 701 грн. до 300 грн. щомісячно.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_4 за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 02 квітня 2010 року на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 701 гривні до 400 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, а тому просить суд скасувати рішення і направити справу на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має незначний заробіток, який за останнім місцем роботи складає в середньому 830 грн. На його утриманні перебуває ще двоє дітей; погіршився стан його здоров’я; в ДТП попав його автомобіль, який потребує ремонту.
Відповідно до чч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.
Встановлено, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 квітня 2009 року був збільшений розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим ОСОБА_4 почав сплачувати аліменти в розмірі 701 грн. щомісячно.
Відповідно до вимог ст. 182 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, виходячи з вимог ч.3 ст.10 ЦПК України позивач мав довести ті обставини, на які посилався, а саме зміну свого сімейного та матеріального стану та інших обставин, які б давали йому право стверджувати про неможливість в подальшому виплачувати аліменти у визначеній судовим рішенням сумі.
Проте на переконання колегії судів ОСОБА_4 цього не зробив.
Так, довідка про середній заробіток ОСОБА_4 не підписана бухгалтером підприємства ПП «Одисей-тур». Таким чином, ОСОБА_4 сам собі склав доказ. А тому колегія суддів до нього ставиться критично не приймає до уваги. (а.с. 15)
Крім того, встановлено, що на час визначення аліментів в розмірі 701 грн. заробітна плата ОСОБА_4 становила ще менший розмір (а.с. 30об)
Суд не вправі брати до уваги ту обставину, що на утриманні позивача перебуває ОСОБА_7, 2008 року народження, оскільки ця обставина вже приймалась до уваги судом при визначенні аліментів в розмірі 701 грн.
Щодо стану здоров’я позивача, то колегія суддів відмічає, що з наданої ОСОБА_4 довідки де зазначено діагноз «ХОЗЛ, ст. обострения, негоспитальная пневмония н/доли справа ЛН І-ІІ ст. артериальная гипертензия впервые выявленная. После проведенного лечения состояние пациента улучшилось», не можливо зробити висновок про те, що здоров’я погіршилось настільки, що унеможливлює виконувати обов’язок зі сплати аліментів в розмірі визначеному судом. (а.с. 19)
Перебування в ремонті автомобіля позивача також не може впливати на зменшення розміру аліментів.
Безперечною обставиною, яка доведена позивачем про зміну його сімейного стану є народження після ухвалення судового рішення третьої дитини. (а.с. 13)
Проте, колегія суддів приходить до переконання, що за змістом закону зміна сімейного стану має бути такою, яка б потягла за собою неможливість виконувати особою обов’язку зі сплати аліментів в розмірі, визначеному судом. Народження у платника аліментів ще однієї дитини не може бути безумовною підставою для зменшення розміру вже визначених аліментів.
Так, ще під час розгляду справи 24.06.2009 року апеляційним судом встановлено, що в період 2006-2008 років ОСОБА_4 придбав у власність п’ять транспортних засобів, зокрема автомобілі «Мерседес-Бенц», автомобіль «Форд» та інші дорогі авто, які здає в оренду. (а.с. 9об.)
В судовому засіданні представник позивача підтвердив факт наявності зазначених авто у власності позивача та ту обставину, що той дійсно здає їх в оренду. При цьому зауважив, що продаж хоча б одного з автомобілів з метою спрямування коштів на сплату аліментів зашкодить веденню туристичного бізнесу позивача.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що ОСОБА_4 не надав суду докази про всі свої доходи. Позивач має змогу і в подальшому сплачувати аліменти в розмірі 701 грн. на утримання свої доньки ОСОБА_5, 1995 року народження навіть за умови народження у нього ще однієї дитини.
Наведених обґрунтувань і обставин справи суд першої інстанції не прийняв до уваги, ухвалив рішення, яке на переконання судової колегії не відповідає вимогам закону, прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, оскільки в ній ставилось питання про направлення справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2010 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя суддя суддя
Бондар М.С. Гончар О.С. Кухар С.В.