Справа № 2 – 4574/10

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                21.07.2010 р.                                 м. Сімферополь

    Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Кукти М.В., при секретарі с/з Таранець О.О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя про визнання дій неправомірними та стягнення державної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся з позовом до відповідача у якому просить визнати дій відповідача у відмові виплати грошову допомогу, передбачену ст. 42, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» неправомірною, та стягнути на свою користь з відповідача цю допомогу  за 2007 – 2010 роки.  

    Свої вимоги мотивує посиланням на Закон України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Закон України «Про державний бюджет» на 2007 – 2009року.

    Представник позивача у судовому засіданні вимоги викладені у позові підтримав у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення та клопотання про розгляд справи за її відсутність.  

    Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивач має неповнолітніх дітей – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2  народження, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, що підтверджується копіє наказу, перебуває на обліку у відповідача, як особа, що отримує допомогу по догляду за дитиною віком до 3 років.

За спірний період – згідно довідки  УТЗНИ, отримувала у серпні 2007 року – 132, 64 грн., вересні 2007 року – 134, 45 грн, у жовтні 2007 року – 136, 13 грн., у листопаді 2007 року – 140, 05 грн., з грудня 2007 року по квітень 2010 року – 144, 10 грн. грошової допомоги щомісячно, які були розраховані на підставі внесених змін до ст. 42, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». на підставі законів України про державний бюджет держави на протязі 2007 – 2008 р.р., та які були згодом визнані Конституційним Судом України № 6рп за 2007 р. та №10рп за 2008 р.  такими, що не відповідають Конституції, та не підлягають застосуванню з дня, коли ці положення закону були визнані неконституційними.

Відповідач, після відновлення положень ст. 42, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» не перерахував позивачу розмір цієї допомоги у розмірі встановленому законодавством, та продовжує виплачувати грошову допомогу у значно меншому розмірі, посилаючись на відсутність механізму цих виплат та необхідної кількості грошей.

Відповідно до ст.. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За період -  червень 2007 року та з січня до травня 2008 р.  суд відмовляє у задоволенні вимог позивача, виходячи з того, що Рішення Конституційного суду України № 6 –рп/2007 року від 09.07.2007 року та № 10 рп/2008 не має зворотної дії у часі, у зв’язку з чим вважається, що з липня 2007 по травень місяць 2008 р. відповідач сплачував грошову допомогу відповідно до чинного на той час законодавства.

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє вимоги позивача, шляхом стягнення з відповідача, як органу, який здійснює виплату допомоги цій категорії населення,  грошову допомогу у розмірі (за відсутності розміру, встановленого Правлінням Фонду), закріпленому у ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» - прожитковому мінімуму , відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2007 рік та  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», за мінусом отриманої позивачем допомоги, починаючи з дня ухвалення Рішення Конституційного суду України № 6рп/2008  – 22.05.2008 р.

На 2007 рік розмір прожиткового мінімуму, відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік становив у   з 1 квітня  -  525  грн.,  з  1 жовтня - 532 грн.

 Таким чином, за період з липня по грудень 2007 року на користь позивача має бути стягнено недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з різниці між належним розміром державної допомоги та дійсно отриманою позивачем державною допомогою за наступним розрахунком (525 грн. ? 3 міс. – 396, 12 грн.) = 1178,88 грн.,  + (532 грн. ? 3 міс. – 420, 28 грн.) = 1175,72 грн, а разом 2354,60 грн.

На 2008 рік розмір прожиткового мінімуму, відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», становив у травні та червні – 605 грн., з липня по вересень – 607 грн., з жовтня по грудень – 625 грн. щомісяця.

Таким чином, за період з травня по грудень 2008 року на користь позивача має бути стягнено недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з різниці між належним розміром державної допомоги та дійсно отриманою позивачем державною допомогою за наступним розрахунком: (605,00 грн. х 2 міс. – 288,20 грн.) = 921,80 грн., (607,00 грн. х 3 міс. – 432,30 грн.) = 1389 грн.., (625,00 грн. х 3 міс. – 432,30 грн.) =  1442,70 грн.., а всього разом 3753,50 грн.

Як встановлено судом позивач для отримання допомоги на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення дитиною трьох річного віку став на облік до відповідача у лютому 2009 року, що підтверджується довідкою наданою суду, а тому вимоги, що стосуються виплати недоотриманої суми на обох дітей у 2009 – 2010 роках не підлягають задоволенню.

Статтею 46 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" встановлено, що у 2009 році "допомога при народженні дитини по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(2811-12) та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"(2240-14) призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України  ".  

 Відповідно до ст.. 45 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 22.02.2008 року "Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751.  Пунктом 22 Постанови №57 від 22.02.2008 року визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року –50 відсоткам, з 1 січня 2009 року –75 відсоткам, з 1 січня 2010 року –100 відсоткам від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 130 грн.

    Стаття 46 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" та стаття 45 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»  неконституційними не визнавались, тому відповідач правомірно виплачував позивачці у 2009 та 2010  роках  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.

Відносно вимог про визнання дій  відповідача неправомірними, суд відмовляє в задоволенні цього клопотання, виходячи з того, що відповідач лише виплачує допомогу, та не наділений повноваженнями щодо вільного розпорядження бюджетними коштами.

На підставі статті 88 ЦПК України, суд звільняє відповідача від сплати судових витрат.

    На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», керуючись ст.ст. 10, 11, 212 – 215 ЦПК України,

Вирішив:

    Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя виплатити ОСОБА_2  недоотриману допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за  липень – грудень 2007 року у розмірі 2354, 60 грн., за червень - грудень 2008 рік у розмірі   3753,50 грн., а разом 6108,10 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя у відповідності до вимог ст.. 291-296 ЦПК України.

Суддя: