Справа №22-ц- 523 Головуючий у 1 інстанції – Сольона Н.М.
Категорія 55 Суддя-доповідач – Шевченко В.А.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
23 березня 2010 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.,
при секретарі – Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми неустойки,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 січня 2010 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку за прострочення усунення недоліків товару в сумі 1193 грн. 58 коп.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про сплату єдиного податку ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем і здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах( а. с. 54-55).
27 лютого 2008 року позивачкою у магазині «Будмайстер» по вул. Маяковського, 86 у м. Ромни, власником якого є відповідач, було придбано люстру «240017/12 Тінко», вартістю 342 грн.(а. с. 4).
У зв’язку з тим, що 01 квітня 2008 року вказана люстра вийшла з ладу, позивачка 03 квітня 2008 року звернулася до магазину для усунення недоліків вказаного товару, який їй було повернуто у червні 2009 року.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та розрахунковим документом.
Відповідно до п. 2, 6 ч. 1 ст. 4.Закону України «Про захист прав споживачів» ( далі Закону) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції та обслуговування; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.
Згідно ст. 6 Закону продавець(виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Як зазначено у ч. 5 ст. 7 Закону стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред’явити продавцю(виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років.
Відповідно до абз. 3 ч. 9 ст. 8 Закону за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
На підставі викладеного і з урахуванням того, що відповідач визнав факт повернення позивачкою неякісного товару для обміну чи ремонту та не надав даних про звернення позивачки саме до постачальника або виробника, суд із зазначенням відповідних доказів вірно стягнув з нього за період з 03 квітня 2008 року по 30 березня 2009 року (день звернення до суду) 1193 грн. 58 коп. неустойки не за прострочення строків обміну, а за затримку усунення недоліків, яка фактично мала місце в даному випадку.
Доводи заявника про порушення судом норм процесуального права щодо безпідставності прийняття заяви ОСОБА_6 про зміну та про уточнення позовник вимог, суд обґрунтовано відхилив, оскільки 29 квітня 2009 року позивачка звернулася до суду із письмовою заявою про допуск до участі у даній справі ОСОБА_6 як її представника, яку підтримала і в судовому засіданні (а. с. 13, 20).
За таких умов, ОСОБА_6, будучи представником позивачки, вправі був змінювати та уточнювати предмет та підстави позову.
Стосовно вирішення спору в частині відшкодування витрат позивачки на правову допомогу, то в цій частині рішення суду теж відповідає обставинам справи.
Відповідно до квитанцій № 9 від 26 березня 2009 року, №14 від 29 квітня 2009 року, № 18 від 20 жовтня 2009 року ОСОБА_3 сплатила 800 грн. за правову допомогу (а. с. 6, 18, 52).
З огляду на положення ст. 88 ЦПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» цю суму суд вірно присудив позивачці, так як розмір цих витрат підтверджується документально, не перевищує граничних меж компенсації та відповідає характеру і обсягу наданої правової допомоги.
Таким чином, перевіривши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія приходить до висновку , що суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Крім того, з відповідача за розгляд справи в апеляційному суді необхідно додатково стягнути на користь держави 7 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 314, 315 ЦПК України, колегія
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 січня 2010 року у даній справі залишити без змін.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за розгляд справи в апеляційному суді на користь держави 7 грн. судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - /підпис/
Судді - /підписи/
З оригіналом згідно: суддя В.А. Шевченко