Справа №22-ц-2139                         Головуючий у 1 інстанції – Куц В.І.

Категорія 57-с                         Суддя-доповідач – Шевченко В.А.

У Х В А Л А

і м е н е м     У к р а ї н и

10 червня 2010 року                                 м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів             - Кононенко О.Ю., Білецького О.М.,

при секретарі – Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі

на постанову  Сумського районного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі про зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

в с т а н о в и л а :

Постановою Сумського районного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року на часткове задоволення позову ОСОБА_2 ухвалено зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року в розмірі 1195 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що позивач отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 Закону № 2195- ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» передбачалося, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

З 01 січня 2008 року на підставі п. 2 ст. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 зазначеного вище Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені п/п 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За таких обставин суд, вірно застосувавши правила щодо дії законів у часі та навівши відповідні мотиви і розрахунки, дійшов до правильного висновку про необхідність перерахування пенсії позивачки і стягнення відповідних сум допомоги за періоди дії положень ст. 6 у її первинній редакції Закону № 2195 – IV від 18 листопада 2004 року.

Посилання заявника на те, що виплати, про які йде мова, не повинні проводитися через відсутність певного нормативного акта, який би у повній мірі визначав механізм реалізації положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», суперечить конституційним приписам гарантування прав громадян на соціальний захист, про що вірно зазначив суд.

Правомірним є висновок суду і в тій частині, що при здійсненні такого перерахунку відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Доводи скарги про те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни» врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 колегія суддів також не може взяти до уваги, оскільки згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Викладені у скарзі доводи відносно того, що програма дітей війни повинна реалізовуватися за рахунок коштів саме Державного бюджету України теж є безпідставними, оскільки Пенсійному фонду України як центральному органу виконавчої влади та його територіальним органам делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них.

Крім того, питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору і виходить за межі заявлених вимог.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія визнає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 2, ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі відхилити, а постанову Сумського районного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий     -

Судді                 -