Справа №22-ц-2033 Головуючий у 1 інстанції – Чернобай О.І.
Категорія 6 Суддя-доповідач – Шевченко В.А.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
10 червня 2010 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Кононенко О.Ю., Білецького О.М.,
при секретарі - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 квітня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 квітня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить будинок у АДРЕСА_1 (а. с. 9, 12).
На цій же ділянці знаходяться самовільно побудовані приміщення: прибудова літ. «а4», тамбур літ. «б3», сарай літ «В», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», гараж літ. «К», сарай літ. «Н», загальною вартістю 19848 грн. (а. с. 5-8, 37).
За висновком №187/09 експертного дослідження від 10 листопада 2009 року розташування самовільно зведених надвірних будівель сараю літ. «В», гаража літ. «К» та сараю літ. «Н» порушує норми, передбачені у ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (а. с. 19-30).
При дослідженні протипожежного стану об’єкта виявлені порушення діючих протипожежних норм та правил, а саме: не витримано протипожежну відстань від сараю «В», гаража «К» до сусідньої будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, а також від сараю «Н» до сусідньої будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 17).
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Крім того, згідно з ч. З ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
У зв’язку з цим норми ч. 3 ст. 376 ЦК України можуть бути підставою для задоволення позову про визнання права власності на самочинно збудований об’єкт нерухомості лише тоді, коли при відсутності права на забудову земельної ділянки на момент подання позову позивачем було здійснено самочинне будівництво з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших норм і правил.
У даному ж випадку позивач здійснив саме будівництво з порушенням встановлених норм, про які йшлося вище.
До того ж, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.
Проте, порушене позивачем у суді питання не було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність свідчили б про наявність спору про право. За таких умов у суду не було підстав вважати право позивача порушеним.
У зв’язку з цим визнання позову Сумською міською радою не впливає на законність оскаржуваного рішення.
Звідси, на підставі положень ст. ст. 331, 376 ЦК України, суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять даних, які б були підставою для зміни чи скасування рішення.
Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 квітня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -