Cправа №1-55/2010 року.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

5 серпня 2010 року.                                                                                                                 смт. Демидівка.

                         Демидівський районний суд, Рівненської області.

      Під головуванням судді Зозулі П.Г.,

      при секретарі Ковальській Л.С.,

      з участю прокурора Махацького Ю.М., захисника підсудного адвоката ОСОБА_1 та законного представника підсудного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився і мешкає в селі Вовковиї Демидівського району, Рівненської області, українця, громадянина України, учня 7 класу Вербської загальноосвітньої школи інтернату І-ІІІ ступенів для малозабезпечених дітей, не судимого, вільно володіючого українською мовою,  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

            12 квітня 2010 року приблизно о 3 годині в селі Вовковиї Демидівського району Рівненської області ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою викрадення чужого майна спільно з ОСОБА_4 прийшов до господарства ОСОБА_5, де ОСОБА_4, маючи вільний доступ, з подвір’я потерпілого таємно викрав мопед «SUZUKI», вивів його на вулицю і передав  ОСОБА_3, який стояв на дорозі і дивився чи хто не йде, чим заподіяв ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 1500 гривень.      

    Свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину підсудний визнав повністю, щиро покаялися у вчиненому і показав, що він проживає у господарстві своєї баби ОСОБА_2, яка є його опікуном. Приблизно о 2 годині 12 квітня 2010 року він вживав спиртні напої після чого вирішив викрасти мопед «SUZUKI» в ОСОБА_5, оскільки він раніше там бував і бачив де стоїть даний мопед. На пропозицію викрасти мопед приєднався до нього неповнолітній ОСОБА_4, визнаний судово-психіатричною експертизою розумово відсталим з емоційно-вольовою недостатністю. Приблизно о 3 годині 12 квітня 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийшли до господарства ОСОБА_5. ОСОБА_4 зайшов у двір, а ОСОБА_3 залишився на дорозі дивитися чи хто не йде. Через деякий час ОСОБА_4 вивів на дорогу  мопед «SUZUKI». Викрадений мопед вони спільно привели до господарства ОСОБА_6, де його заховали нічого не повідомивши про це господаря. По дорозі намагалися запустити двигун мопеда, однак це їм не вдалося. Наступного дня викрадений мопед вилучили працівники міліції.

    Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину стверджується і іншими доказами, зібраними у справі і дослідженими у судовому засіданні.

    Як показав у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5, 12 квітня 2010 року зранку він помітив, що пропав його мопед «SUZUKI», вартістю 1500 гривень, який стояв на подвір’ї. про цю подію він повідомив працівників міліції. Того ж дня працівники міліції знайшли мопед і повернули йому. Виявилося, що мопед викрали ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Претензій до них він не має, оскільки вони неповнолітні. Просить суворо їх не карати.      

    При огляді господарства ОСОБА_6 вилучено мопед «SUZUKI», що належить ОСОБА_5, який переданий на зберігання власнику (а.с.8-11). Вартість мопеда складає 1500 гривень (а.с.12).

    З висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №252/10 від 2 червня 2010 року слідує, що ОСОБА_4 страждає помірною розумовою відсталістю з емоційно-вольовою недостатністю. В силу стійких психічних розладів – емоційно-вольової, інтелектуальної сфери ОСОБА_4 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними під час вчинення інкримінованого йому злочину. За психічним станом здоров’я ОСОБА_4 примусового лікування не потребує, йому показано піклування зі сторони родичів під лікарським (психіатра) наглядом (а.с.74-76). Таким чином, ОСОБА_4 не може бути суб’єктом злочину.

     Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна,  кваліфіковані вірно.

-  2  -

Обираючи підсудному покарання, відповідно до вимог загальної частини цього Кодексу, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують його покарання.

    Відповідно до ст.12 КК України злочин, вчинений ОСОБА_3, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

    ОСОБА_3 раніше не судимий (а.с.60), по місцю проживання характеризується, як особа схильна до вчинення правопорушень (а.с.57). Комісією лікарів його визнано здоровим (а.с.54). З Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї, де виховується неповнолітній ОСОБА_3, слідує, що житлово-побутові умови його виховання задовільні, однак, його опікун ОСОБА_2 не може належним чином впливати на підсудного по причині похилого віку (а.с.56).

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_7 можливе шляхом застосування примусових заходів виховного характеру без призначення йому покарання.

На підставі наведеного, керуючись статтями 105 КК України, 7-1, 447 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

    Провадження у кримінальній справі за ч.1 ст.185 КК України відносно ОСОБА_3 – закрити.

    Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру у вигляді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.  

Речовий доказ: мопед «SUZUKI» залишити у власності ОСОБА_5.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу  залишити попередній – підписку про невиїзд.  

Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою – у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя:                           П.Г. Зозуля.