Судове рішення #10381641

                 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03  серпня 2010 року.                                                                       справа № 2-О-39/10

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:  

головуючого судді                      Шаповала Г.І.

            при секретарі                               Кудіній Н.І.

            з участю:  заявника                 ОСОБА_1

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, справу за заявою ОСОБА_1  про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа у справі Відділ реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції, Дніпропетровської області,  

                               В С Т А Н О В И В:

28.05.2010 року заявник звернулася до суду з заявою, в якій зазначила, що  вона (до одруження – ОСОБА_1) 27.03.1970 року уклала шлюб з ОСОБА_3. Шлюб був зареєстрований в бюро ЗАГС м. Скопін, Рязанської області. Після реєстрації шлюбу її прізвище російською мовою було зазначене як «ОСОБА_1», чоловіка як – « ОСОБА_3». Згідно належного їй паспорту  громадянки України, її прізвище зазначено українською мовою, як – ОСОБА_1, російською мовою, як – ОСОБА_1, згідно паспорту громадянина України, належного  чоловікові, його прізвище українською мовою зазначено, як – ОСОБА_3, російською мовою, як -  ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловік помер, в свідоцтві про його смерть, він зазначений як, ОСОБА_3.

В свідоцтві про народження їх спільної доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, прізвище чоловіка також було зазначене російською мовою, як – ОСОБА_3.

При зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини з’ясувалося, що в договорі дарування від 02.07.1996 року, складеного державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Зезуль Л.Я., за яким чоловік заявниці отримав у власність домоволодіння АДРЕСА_1, його прізвище зазначене українською мовою, як ОСОБА_3, внаслідок чого виникли сумніви, про  шлюбні відносини заявниці та  її чоловіка та щодо того, що чоловік заявниці та особа, зазначена в договорі дарування, є одна і та ж особа. Спору щодо успадкування спадщини, що відкрилася  після смерті чоловіка,  між спадкоємцями першої черги немає.

Керуючись ст.ст. 3.4.234.235.256-259 ЦПК України, заявниця прохає установити  факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, та ОСОБА_3, який зазначений в якості одареного в договорі дарування від 02.07.1996 року, за яким отримав від дарувальника – ОСОБА_7 у власність будинок АДРЕСА_1, є одна і та ж фізична  особа, а саме - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області; установити  факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області,  та ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мешкає  та зареєстрована за місцем проживання  по АДРЕСА_2,  які зазначені чоловіком та жінкою в копії свідоцтва про укладення шлюбу серії  НОМЕР_1, виданого 27.03.1970 року бюро ЗАГС м. Скопін, Рязанської області, перебували у зареєстрованому шлюбі до дня настання смерті ОСОБА_3, тобто були подружжям, що потрібно заявниці для оформлення  права на  спадщину.

В судовому засіданні заявниця заявлену вимогу та її обґрунтування, викладені в письмовій заяві, підтримала в повному обсязі.  Додатково пояснила, що в договорі дарування будинку помилково неправильно було зазначено номер будинку, де проживав її чоловік. Зазначено номер 63-а, а, фактично, це був номер 67-а?що зазначено і в копії паспорта чоловіка.

    Заінтересована особа – відділення РАЦС Вільногірського міського управління юстиції, Дніпропетровської області, представника   в судове засідання не направила, але  надала письмову заяву, в якій прохає справу розглядати за відсутності її представника. З врахуванням думки  учасників судового засідання, які не заперечували  проти проведення судового засідання за відсутності заінтересованої особи, суд на місці ухвалив, на підставі ст.  169 ЦПК України судове засідання проводити за відсутності представника заінтересованої особи - відділення РАЦС Вільногірського міського управління юстиції, Дніпропетровської області.

    Свідки у справі:  ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які протягом довгого часу перебували в  добросусідських та дружніх відносинах з  заявницею та її чоловіком,  в судовому засіданні повністю підтвердили факт того, що заявниця є дружиною ОСОБА_3 и що останній був власником будинку в м.  Верхівцево.

    На підставі пояснень заявниці, показань свідків, дослідження та оцінки в сукупності представлених в судове засідання  письмових доказів, керуючись законом,  суд дійшов висновку, що  заява не суперечить закону, обґрунтована, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, і тому підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

    Згідно копії паспорту  громадянки України НОМЕР_2, заявниця зазначена як –  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на 10-й сторінці паспорту в графі про  сімейний стан є відтиск  прямокутної форми з зазначенням шлюбу, укладеного 27.03.1970 року  з ОСОБА_3, 1951 р. народження, в бюро ЗАГС Скопінського райвиконкому, Рязанської області.

    Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1,  виданого 27.03.1970 р. бюро ЗАГС м. Скопін, Рязанської області, (російською мовою ) «ОСОБА_3 и ОСОБА_1», одружились 27.03.1970 року, після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові – «ОСОБА_3», дружині –« ОСОБА_1».

Згідно копії паспорту  НОМЕР_3, виданого 11.02.1997 року Вільногірським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Верховцево, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області , прописаний по АДРЕСА_2,  13.10.1989 року.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 26.10.2009 року відділом РАЦС Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 58 років в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, актовий запис № 237.

Згідно копії  договору дарування від 02.07.1996 року, складеного державним нотаріусом - Зезуль Л.Я., ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_3, що проживає по АДРЕСА_2, прийняв в дар жилий будинок № 19 з господарчими та побутовими спорудами та будівлями, що розташований по АДРЕСА_1.

Згідно квитанцій від 28.05.2010  року  заявницею сплачено судовий збір у розмірі  08.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30.00 грн.

    Згідно ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по-батькові якої, що зазначено в документі, не збігається з прізвищем, іменем та по-батькові особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, та інші факти.

Суд приходить до висновку, що  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, та ОСОБА_3, який зазначений в якості одареного в договорі дарування від 02.07.1996 року, за яким отримав від дарувальника – ОСОБА_7 у власність будинок АДРЕСА_1, є одна і та ж фізична  особа, а саме - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області; що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області,  та ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мешкає  та зареєстрована за місцем проживання  по АДРЕСА_2,  які зазначені чоловіком та жінкою в копії свідоцтва про укладення шлюбу серії  НОМЕР_1, виданого 27.03.1970 року бюро ЗАГС м. Скопін, Рязанської області, перебували у зареєстрованому шлюбі до дня настання смерті ОСОБА_3, тобто були подружжям, що потрібно установити заявниці для оформлення права на спадщину.

    На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.3,4,11,14 - 16,28 ЦК України, ст. ст. 212-215, 222, 223, 234,235,256-259, 294 ЦПК України, суд

                               В И Р І Ш И В:

    Заяву ОСОБА_1   про встановлення факту, що має юридичне значення -  задовольнити в повному обсязі.

    Установити  факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, та ОСОБА_3, який зазначений в якості одареного в договорі дарування від 02.07.1996 року, за яким отримав від дарувальника – ОСОБА_7 у власність будинок АДРЕСА_1, є одна і та ж фізична  особа, а саме - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області.

Установити  факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області,  та ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мешкає  та зареєстрована за місцем проживання  по АДРЕСА_2,  які зазначені чоловіком та жінкою в копії свідоцтва про укладення шлюбу серії  НОМЕР_1, виданого 27.03.1970 року бюро ЗАГС м. Скопін, Рязанської області, перебували у зареєстрованому шлюбі до дня настання смерті ОСОБА_3, тобто були подружжям.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення надіслати протягом двох днів з часу його складення в повному обсязі  заінтересованій особі – відділу РАЦС  Вільногірського міського управління юстиції, Дніпропетровської області.

    Головуючий суддя                             Г.І. Шаповал

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація