Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 серпня 2010 року                                                             Справа № 2а-15/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Колтуновій А.Ю.,

за участю представників:

- від позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2,

- від відповідачів –Івашкін О.В., Кириленко П.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні  у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача щодо складення відносно нього рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.12.2009р. №0002701710/0 протиправними; скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.12.2009р. №0002701710/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідач проведено документальну планову перевірку про дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.06.2007р. по 30.09.2009р. про що складено акт №143/1710/3026508467 від 04.12.2009р.

В ході перевірки встановлено порушення вимог ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»та додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (із змінами та доповненнями). У зв’язку з виявленими порушеннями донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 10711,35 грн.

Позивач не погоджуючись з виявленими порушеннями зазначає, що ним правомірно включено до складу валових витрат за перевіряємий період, витрати по сплаті відсотків за користування кредитом виданим КФ ТОВ «Український промисловий банк»на суму 24636,35 грн. та амортизаційні відрахування на суму 46772,70 грн. по вантажній машині MAN 19FII, д.н. НОМЕР_2, у зв’язку з чим позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.

Представником відповідача подано письмові заперечення на позов, якими позов не визнається в повному обсязі оскільки дії посадових осіб відповідача по визначенню податкового зобов’язання є законними та правомірними.

          В судовому засіданні 04.08.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 09.08.2010р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами відповідача була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства позивачем  за період з 14.06.2007р. по 30.09.2009р. про що складено акт №143/1710/3026508467 від 04.12.2009р. (а.с. 29-58).

За результатами перевірки встановлено порушення:

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.92р. та додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (в редакції наказу ДПАУ від 14.02.2001р. №53, із змінами внесеними згідно наказів ДПАУ від 28.12.2001р. №523, від 16.07.2003р. №352) –завищення валових витрат, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за 9 місяців 2009 р. в сумі 10711,35 грн.

Встановлено, що згідно наданих на перевірку документів (банківські виписки, книга обліку доходів та витрат) за перевіряємий період безпідставно віднесено до валових витрат відсотки за користування кредитом виданого фізичній особі ОСОБА_1 КФ ТОВ «Український промисловий банк»в сумі 46600 доларів США, мета кредитування «споживчі цілі». Сплата відсотків за вказаним кредитом забезпечується іпотекою будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Кредитні кошти згідно вказаного кредитного договору отримані на «споживчі цілі»і на перевірку не надані первинні документи, які підтверджують використання даних кредитних коштів в підприємницькій діяльності.

Крім того, встановлено, що позивачем до складу валових витрат за 9 місяців 2009 року включено амортизаційні відрахування в сумі 46772,64 грн., в т.ч. за 1 квартал 2009 року 10532,52 грн., за 2 квартал 2009 року 14979,70 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 21260 грн. по вантажній автомашині MAN 19FII, д.н. НОМЕР_2, при цьому позивачем на перевірку відповідних первинних та розрахункових документів які свідчать про факт придбання та вартість даного транспортного засобу не надано.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2009р. №0002701710/0 про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 10711,35 грн.  (а.с. 5).

Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.92р. та додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (в редакції наказу ДПАУ від 14.02.2001р. №53, із змінами внесеними згідно наказів ДПАУ від 28.12.2001р. №523, від 16.07.2003р. №352) - до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 "Валові витрати" і відповідно до статті 8 "Амортизація" вказаного Закону з деякими особливостями.

Положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

Відповідно до статті 8 ("Амортизація") можливо додатково зменшити валовий дохід виключно на суми витрат, які підлягають амортизації і не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з Порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України.

Судом встановлено, що позивачем, як фізичною особою 28 травня 2008 року було укладено кредитний договір №367-008/ФКВ-08 з КФ ТОВ «Український промисловий банк»за умовами якого позивачеві було надано кредит в розмірі 46600 доларів США, мета кредитування «споживчі цілі».

Відсотки за користування вказаним кредитом в розмірі 24636,35 грн., в т.ч. за 1 квартал 2009 року в сумі 9100,71 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 8222,94 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 7312,70 грн., позивачем були включені до складу валових витрат за вказані періоди, що підтверджується витягом з книги обліку доходів та витрат (а.с. 72-75).

Суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат відсотків за користування кредитом з наступних підстав.

Згідно п.п. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Позивачем не надано доказів того, що грошові кошти отримані ним для ведення господарської діяльності.

Крім того, кредитний договір укладено позивачем як фізичною особою, а не суб’єктом підприємницької діяльності.

Метою кредитування є «споживчі цілі».

Відповідно до пунктів 44, 45 Положення Національного банку України про кредитування, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.09.95р. №246 споживчий кредит - кредит, який надається фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів та послуг.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів. Строк повернення кредиту визначається кредитором і позичальником у кредитному договорі та залежить від цілей кредитування, розміру кредиту, платоспроможності позичальника.

З урахуванням нормативного визначення «споживчий кредит»та обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами, що придбаний позивачем автотранспортний засіб та причіп до нього є споживчим товаром.

Таким чином, позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат проценти за користування кредитом, а тому відповідачем правомірно визначено завищення валових витрат на суму 24636,35 грн., у зв’язку з чим донараховано податок з доходів фізичних в розмірі 3695,45 грн. (24636,35 х 15%=3695,45).

Як вже зазначалося згідно додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (в редакції наказу ДПАУ від 14.02.2001р. №53, із змінами внесеними згідно наказів ДПАУ від 28.12.2001р. №523, від 16.07.2003р. №352) відповідно до статті 8 ("Амортизація") можливо додатково зменшити валовий дохід виключно на суми витрат, які підлягають амортизації і не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з Порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України.

Відповідно до п.п. 8.3.1. п. 8.3. ст. 8 вказаного Закону суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

03.06.2008 року позивачем придбано вантажний автомобіль MAN та причіп KOGEI за ціною 261642,61 грн., що підтверджується розрахунковою квитанцією серії ЛЛКД №007343 від 03.06.2008р. (а.с. 90), видатковою накладною №37 від 03.06.2008р. (а.с. 91), письмовими пояснення продавця (а.с. 119).

Транспортний засіб та причіп зареєстровані на ім’я позивача, що підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію СРГ №556299 та СРГ 556298 (а.с. 94).

Вказаний транспортний засіб та причіп використовуються позивачем для здійснення господарської діяльності, що не заперечується відповідачем.

Позивачем здійснено нарахування амортизаційних відрахувань в сумі 46772,64 грн., в т.ч. за 1 квартал 2009 року 10532,52 грн., за 2 квартал 2009 року 14979,70 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 21260 грн. на вартість автотранспортного засобу та причіпу.

Вказана сума амортизаційних відрахувань була включена до складу валових витрат за вказані періоди, що підтверджується витягом  з книги обліку доходів та витрат (а.с. 72-75).

Доводи відповідача щодо відсутності документів які свідчать про факт придбання та вартість транспортного засобу та причіпу спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, позивачем правомірно включено до складу валових витрат амортизаційні відрахування в сумі 46772,64 грн., а тому дії відповідача щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб на вказану суму є протиправними.

Отже, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2009р. №0002701710/0 в частині визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7015,89 грн. (46772,64х15%=7015,89) підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 7015,89 грн. протиправними.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0002701710/0 від 16.12.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 7015,89 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1,70 грн.

          Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05.08.2010р.

       Суддя –підпис.

З оригіналом згідно:

        Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                                               Пасічник Ю.П.