Апеляційний суд Кіровоградської області

   -----------------------------------------------------------------------------------------------

Справа  № 22- 3785/2010р.                Головуючий у першій інстанції  Кабигроб С.М.

Категорія   37                                      Доповідач Черниш Т.В.

                                             Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                             І  М  Е  Н  Е  М     У  К  Р  А  Ї  Н  И

4 серпня 2010року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                       головуючого – судді   Полежая В.Д.,

                                                               суддів   Черниш Т.В.,

                                                                             Голованя А.М.,  

                                                  при секретарі    Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою  відповідача на рішення Світловодського міськрайонного суду від 20 травня 2010 року,

                                    в с т а н о в и л а :

18 лютого  2010 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» ( далі-Банк) пред’явило позов до ОСОБА_3 про стягнення 13431 грн.43 коп. заборгованості за кредитним договором, укладеним 27 вересня 2007 року між  Банком та  ОСОБА_4 , посилаючись на те, що  останній кредит не повернув, 13 квітня 2008 року помер, а відповідач згідно договору поруки, укладеного 27 вересня 2007р. на забезпечення кредитного договору, прийняв на себе обов’язок відповідати перед Банком за порушення зобов’язань позичальником за кредитним договором , однак своїх обов’язків як поручитель не виконав, заборгованість не сплачує.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 20 травня 2010 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 13431 грн. 43 коп. заборгованості по кредиту.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати  рішення та закрити провадження в справі або залишити позовну заяву без розгляду. Зазначав, зокрема, що суд не врахував, що він на вимогу банку сплатив 4940 грн. на погашення боргу  після смерті позичальника, який за життя зобов’язання не порушив.

 В судове засідання апеляційної інстанції відповідач та його представник не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення представника позивача, який доводи апеляційної скарги заперечував, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 як поручитель згідно закону та договору поруки несе відповідальність перед Банком за невиконання зобов’язань позичальника ОСОБА_4 за кредитним договором. Смерть останнього не є підставою для звільнення поручителя від виконання зобов’язання, забезпеченого порукою.

Проте такий висновок не можна визнати законним та обґрунтованим.

Встановлено, що 27 вересня 2007 року між ВАТ « Банк «Фінанси та Кредит» в особі  філії «Придніпровське регіональне управління» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 18/SFG/19-09-07, за яким позичальнику надано кредит в сумі 9700 грн. з терміном погашення до 27 вересня 2010 року (а.с.6-7). Того ж дня Банк  уклав з  ОСОБА_3 договір поруки № 18/SFG|19п-1-07, відповідно до якого той зобов’язався відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_4 зобов’язань по кредитному договору в повному обсязі (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_5 помер, про що свідчить копія відповідного свідоцтва (а.с.9).

Частиною 1 ст. 527 ЦК передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

 Відповідно до ч. 4 ст. 25, ст. 608 ЦК України зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За змістом статей 1216, 1218 ЦК у разі смерті фізичної особи-боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця. Таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов’язанням.

Згідно ч. 1 ст. 523,  ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за  нового боржника.

Згідно укладеного 27 вересня 2007року договору поруки ОСОБА_3 поручався за виконання саме ОСОБА_4 його зобов’язань по кредитному договору.  З цих підстав і заявлено даний позов.

Як підтверджено відповідною довідкою Світловодської міської державної нотаріальної контори від 29 квітня 2010 року, заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, подав його батько ОСОБА_6 Свідоцтво про право на спадщину йому не видавалось (а.с.69). Докази того, що відповідач поручився за нового боржника за кредитним договором, відсутні.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 214, 215 ЦПК на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, тому дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для  покладення на відповідача передбаченої договором поруки від 27 вересня 2007р. відповідальності за невиконання кредитного договору, укладеного з ОСОБА_4

Посилання суду на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 грудня 2009 року, яким ОСОБА_3 відмовлено у припиненні поруки та стягненні з банку сплачених після смерті позичальника коштів, є безпідставним, оскільки це рішення чинності не набрало.

З огляду на наведені обставини постановлене у справі рішення не можна визнати законним та обґрунтованим. Відповідно до ст. 309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з урахуванням його правового обґрунтування.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах

                                      В  И  Р  І  Ш  И  Л  А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 20 травня 2010 року скасувати.

В задоволенні  позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з  ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати в розмірі 187 грн. 15 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий  

Судді