Судове рішення #10379288

                                        Справа № 2-2777/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року                         Олександрійський міськрайонний суд

                                Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Поповича С.М.

       при секретарі – Карпушевій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання перерахувати пенсію,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області про визнання неправомірною його діяльність по не нарахуванню підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

В судовому засіданні позивач підтвердив свої вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, в своєму клопотанні просив суд слухати справу без його участі. В письмових запереченнях позовні вимоги не визнав.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від                   18 листопада 2004 року № 2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України і їй на час закінчення (2 вересня 1945) Другої Світової Війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до ст. 1 Закону, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набув статусу «дитини війни».

    У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

  Такі виплати у 2007 році не провадились, а в 2008 році виплачені у розмірі 10% від прожиткового мінімуму.  

Суд приймає до уваги, що Законом України від 19 грудня 2006 р. № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007р.", зокрема, п.12 ст.71, було зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст.111 встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007р." щодо зупинення на 2007р. дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

Виходячи з викладеного, з 09 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно підпункту 2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI, статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ передбачено, що учасникам війни нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 28 грудня 2007 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, пп. 2   п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано неконституційним. Положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18 листопада 2004р. поновили свою дію з 22 травня 2008 р.

Починаючи з 22 травня 2008 року категорії осіб зі статусом "діти війни" поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, що підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже, управління Пенсійного фонду в м. Олександрії мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,1 гривні, з 1 липня 2008 року - 48,2 гривні та з 1 жовтня 2008 року - 49,8 гривні.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на зазначені спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, після прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплатити у розмірах, передбачених Законом, але такі перерахунки пенсії позивачу в 2007 – 2009 роках не проводились.

Як свідчать матеріали справи, перерахунок щомісячного підвищення до пенсії необхідно здійснювати за періоди, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням фактично отриманої позивачем суми підвищення за ці періоди.

У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Реалізація особою права, що пов`язана з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органу державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, судом не приймається до уваги.

Враховуючи те, що позивач є "дитиною війни", він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов`язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування та перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Отже, суд вважає, що обов`язок щодо перерахунку пенсії покладено саме на управління Пенсійного фонду в м. Олександрії.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 152 Конституції України, ст., ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-1, ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У, пп. 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214 – 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

    Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в            м. Олександрії Кіровоградської області по не нарахуванню ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Кіровоградської області шляхом подачі на протязі 10 днів після проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація