Справа № 4-с-4/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          06 серпня 2010 року  Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

                   головуючий, суддя                                 Сухоруков А.О.,        

                   при  секретарі                                       Сядро Г.Г.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії Самарського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересовані особи: старший державний виконавець Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Лісовий О.О., старший державний виконавець Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Сивокозов О.М., про поновлення строку на оскарження дій, визнання дій з винесення постанов незаконними та скасування постанов, скасування акту арешту майна та повернення майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Самарського районного суду м.Дніпропетровська із цією скаргою.

Мотивуючи вимоги скарги, посилаються на те, що старший державний виконавець примусово вручив ОСОБА_2 11 червня 2008 року постанову №2/160 від 06.06.2008 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення з неї на користь ОСОБА_5 47798 грн. 35 коп., постанову про арешт майна боржника і заборону його відчуження від 06.06.2008 року та лист начальника ВДВС від 06.06.08 р.

17 грудня 2009 року державний виконавець Сивокозов О.М. провів опис майна в квартирі АДРЕСА_1, в кількості 31 найменувань, незаконно проникнувши до житла, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, вилучив частину майна.

Стверджують, що описане майно особисто ОСОБА_2 не належало, лише деяке майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2.

Просять поновити строк на оскарження дій державного виконавця, скасувати постанови від 06.06.2008 року та акт опису майна від 17.12.2009 року, зняти арешт з майна та зобов’язати повернути частину вилученого майна.

В судовому засіданні заявники повністю підтримали заявлені вимоги з підстав, наведених у заяві (скарзі).

Державний виконавець Сивокозов О.М. проти задоволення скарги заперечував і пояснив, що оскаржувані постанови вручені у 2008 році і заявники пропустили строк на їх оскарження, крім того постанови винесені з передбачених законом підстав.

Що стосується акту опису та арешту майна, то ці дії були проведені після з’ясування майнового стану ОСОБА_2, у якої не було виявлено нерухомого майна і автотранспортних засобів, і лише після цього та одержання ухвали суду про примусове проникнення до житла ним було проведено опис майна, яке знаходиться за місцем реєстрації ОСОБА_2 На майно, яке не підлягає опису та арешту, стягнення не зверталося. Вважав, що оскільки заявники не просять виключити певне майно з акту опису, скарга задоволенню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою від 06.06.2008 року №2/160 старшим державним виконавцем Лісовим О.О. відкрито виконавче провадження про примусове виконання віонавчого листа №1-1/07 від 13.08.2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 47798,35 грн. (а.с. 11), в той же день накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 (а.с. 13).

Державною виконавчою службою з’ясовувався майновий стан боржника, у якої відсутні нерухоме майно та автотранспортні засоби, після чого на підставі подання державного виконавця Самарським районним судом м.Дніпропетровська було видано ухвалу від 21 жовтня 2009 року, якою дозволено примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1, в якій мешкає ОСОБА_2, для примусового виконання виконавчого листа №1-1/07 виданого 13.08.2007 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», першим з перелічених заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, а вже наступними пунктами визначено звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи, вилучення і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні.

Статтею 30 цього Закону дійсно передбачений строк для добровільного виконання рішення, разом з тим зазначено, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Як видно з тексту скарги, у ОСОБА_2 був більш ніж достатній строк для добровільного виконання – понад один рік, і лише після цього державним виконавцем описано майно за місцем проживання ОСОБА_2

Щодо оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження та одночасно накладення арешту на майно, слід зазначити, що виконавче провадження відкрито на підставі належного виконавчого документа згідно статей 18 та 181 Закону України «Про виконавче провадження» 06.06.2008 р.; одночасно накладено арешт на все майно боржника, що прямо передбачено ст. 55 Закону.

Крім того, ОСОБА_2 з 11 червня 2008 року знала про оскаржувані нею постанови, але звернулася до суду лише 05.01.2010 року, тобто через півтора роки. Статтею 385 Цивільного процесуального кодексу України визначено десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

У скарзі не наведено жодних поважних підстав пропущення строку звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки ОСОБА_2 11.06.2008 р. особисто одержувала копії постанов від 06.06.2008 року, посилання на запізнення доставки пошти суд не бере до уваги.

Що стосується оскарження дій з опису та арешту майна, ці дії були проведені на підставі ухвали Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 21 жовтня 2009 року про примусове проникнення до житла боржника, згідно вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Нормами цього Закону не передбачено обов’язок державного виконавця заздалегідь з’ясовувати належність майна, яке знаходиться за місцем проживання боржника, що у даному випадку підтверджується реєстрацією ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1.

Заявники не просять виключити певні найменування майна з акту опису та арешту, не надано жодних документів щодо придбання, походження та належності описаного майна не ОСОБА_2, а іншим особам, які мешкають у квартирі.

Таким чином, суд вважає, що державними виконавцями оскаржувані постанови винесено та опис майна складено на підставах, передбачених законом, крім того, заявниками пропущено строк на оскарження постанов від 06.06.2008 року.

Керуючись ст.ст. 4, 30, 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 131, 212-215, 256,  383, 384,  385, 387 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.  

          Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м.Дніпропетровська  шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

                Суддя             (підпис)         А.О. Сухоруков

Згідно з оригіналом.

Суддя                         А.О. Сухоруков