УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 серпня 2010 року м. Житомир
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Крижанівський В.В. розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 червня 2010 року, -
в с т а н о в и в:
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 червня 2010 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на один рік.
Відповідно до постанови від 21 березня 2010 року о 22 годині 25 хвилині ОСОБА_2 в м. Бердичеві по вул. Володарського, керував автомобілем АЗЛК 2140 д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння.
На прийняте судом рішення до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_1, в якій він просить постанову суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження по справі закрити за недоведеністю. В обґрунтування скарги посилається на те, що судом першої інстанції рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При дослідженні матеріалів справи суд посилався на докази, які зібрані працівниками ДАЇ в супереч норм діючого законодавства, при цьому абсолютно не враховуючи вимоги Інструкцій „Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів” та „Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”.
Крім того, судом не звернуто увагу на те, що до протоколу не занесено напис відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, щодо відсторонення особи, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння від права керування транспортним
засобом, що спростовує встановлення стану сп’яніння особи.
Справа № 33-255/10 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вельмик А.Є.
Суддя доповідач Крижанівський В.В.
Також зазначає, що судом порушено вимоги ст. 277 КУпАП, щодо порядку розгляду справи, що є підставою для закриття справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який просив змінити вид адміністративного стягнення або закрити справу, ОСОБА_1, який представляє його інтереси і підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, в межах, передбачених ч.7 ст. 294 КУпАП вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що він на час огляду, 22 годину 50 хвилин 21 березня 2010 року перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 341 згідно якого у ОСОБА_2 на час його освідування з використанням технічних засобів для визначення вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі за допомогою апарату „Алконт”, встановлено його наявність 0,5% - 0,7% промілів, що і дало підставу для висновку, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп’яніння (а.с.3, 14). Роз’ясненнями лікаря Бердичівської ЦМЛ, Денисенка О.В., щодо порядку освідування осіб з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння та оформлення акту та висновку з порушеного питання. Він підтвердив, що освідував ОСОБА_2 на стан сп’яніння. За допомогою апарату „Алконт” було встановлено, що у видихованому ОСОБА_2 повітрі виявлено 0,5% - 0,7% промілів етилового спирту, що підтверджує стан його алкогольного сп’яніння.
За показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, інспектора ДПС, при перевірці у ОСОБА_2 документів, відчув запах алкоголю. Запропонував ОСОБА_2 пройти медичний огляд на перевірку стану сп’яніння. Після чого лікарем було видано висновок, що на момент медичного огляду ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп’яніння.
Зібрані і перевірені судом докази, які підтверджують винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення є і належними і допустимими та спростовують доводи захисника про необґрунтованість висновків медичного закладу щодо визначення стану сп’яніння ОСОБА_2, порушення вимог Інструкції щодо направлення та освідування осіб на стан сп’яніння.
Необґрунтованим є і посилання захисника, щодо відсторонення особи, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння від керування транспортним засобом. Такі заходи щодо ОСОБА_2 були вжиті про що є запис в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення (а.с.2).
ОСОБА_2 власноручно написав пояснення по суті правопорушення, а саме те, що він випив пива після чого керував автомобілем додому (а.с. 2). Аналогічні пояснення записані зі слів ОСОБА_2 у пункті 16 акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 14).
Також у протоколі про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_2 є запис, що „автомобіль доставлений до місця стоянки, зобов’язуюсь не керувати до 9 години 00 хвилин 22 березня 2010 року”, даний запис ОСОБА_2 засвідчив своїм підписом (а.с. 2).
Дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, стягнення накладене у межах санкції даної статті та у строки визначені ч.2 ст. 38 КУпАП.
При призначенні стягнення суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, дані про особу, майновий стан. Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.
Підстав для зміни чи скасування постанови немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 червня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: