Справа №  2 – 2715                             2010 року

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

29.07.2010 року

              Корольовський районний суд  м.Житомира в складі:

головуючого  - судді Кочетова Л.Г.,

при секретарі Маковей О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом і в обгрунтування позовних вимог вказав, що з 1995 року перебуває в шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Через відсутність взаєморозуміння, в сім»ї виникали сварки, що призвело до того, що сім»я сторін розпалася. В даний час проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому просить стягнути з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача щомісячно та розірвати шлюб.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з тих самих підстав.

Відповідач в судовому засіданні позов щодо розірвання шлюбу визнав, щодо стягнення аліментів заперечує, оскільки в даний час не має можливості їх сплачувати, оскільки погашає кредит.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 1995 року. В даний час сім»я сторін фактично розпалася і збережена бути не може, що визнано сторонами, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо розірвання шлюбу.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, що підтверджується показаннями позивачки. Своїми діями відповідач порушує права неповнолітньої дитини.

Згідно з вимогами ст. ст. 180-181 СК України, батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, а тому, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд, враховуючи матеріальні потреби відповідача та його неповнолітньої дитини, вважає, що  позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 180-183  СК України, суд, -

вирішив:

Позов задовільнити частково. Шлюб, зареєстрований 07.09.1995 року Житомирським міським відділом РАЦСу, актовий запис № 1736, між громадянином України ОСОБА_2, 1969 року народження, та громадянкою України  ОСОБА_1, 1972 року народження, - розірвати.

Неповнолітню дитину для подальшого виховання залишити при матері –  ОСОБА_1

Судові витрати по отриманню в органах ЗАГСу свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17 гривень покласти на   відповідача ОСОБА_2 Позивача ОСОБА_1 від судових витрат звільнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця м.Житомира на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з 26.04.2010 року до його повноліття до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито в сумі 51 гривня та на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області 120 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:                                                                              Кочетов Л.Г.