ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.06 Справа № 8/415.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Кремінна Луганської області,
до Приватного підприємства „Кремінське автотранспортне підприємство”, місто Кремінна Луганської області,
про стягнення 5380 грн. 00 коп.,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
прокурор –Гришина Т.А., - посвідчення №912 від 29.03.06 року;
в присутності представників сторін:
від позивача –Ракітін О.В. –старший державний податковий інспектор, довіреність №1746-10-11 від 16.03.06 року;
від відповідача –Горбачов Г.В.- директор, - паспорт АЕ №153068, вид. Апостолівським РВ УМВСУ в Дніпропетровській області 09.06.95 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з податку з доходів з фізичних осіб (далі –ПДФО) у сумі 5380 грн. 00 коп., а також витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Прокурором та представниками сторін заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.
Відповідач позов визнав у повному обсязі, про що також зазначив у своєму відзиві на нього №б/н від 09.06.06 року; в ньому він заявив клопотання про зменшення стягуваної суми на 500,00 грн., оскільки платіжним дорученням №133 від 01.06.06 року підприємством в рахунок погашення боргу сплачено 500,00 грн. (до відзиву додано докази часткового погашення боргу з ПДФО у сумі 500,00 грн. –платіжне доручення №133 від 01.06.06 року.
Відзив судом долучено до матеріалів справи.
Заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
21.08.2003 року Кремінською районною державною адміністрацією Луганської області Приватне підприємство „Кремінське автотранспортне підприємство” (далі –ПП „Кремінське АТП”, - Відповідач) зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що зроблено запис №13661200000000168 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
17.02.2006 року фахівцями Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ; Рубіжанська ОДПІ, - Позивач) здійснено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів Приватним підприємством „Кремінське автотранспортне підприємство”, код за ЄДРПОУ 32570654, за період з 01.07.03 року по 31.12.05 року, - при цьому встановлено факт несвоєчасного перерахування до бюджету ПДФО, тобто боргу, у сумі 5380,00 грн.
За результатами перевірки складено довідку №45-1704-32570654 від 17.02.06 року, з якою того ж дня, під розписку, ознайомлені директор та головний бухгалтер ПП „Кремінське АТП”; довідку ними підписано без будь-яких заперечень, зауважень та застережень.
В адміністративному та судовому порядку акт не оскаржувався, тобто він є чинним на час розгляду справи.
Наявність у відповідача заборгованості з перерахування до бюджету ПДФО у сумі 5380,00 грн. підтверджується наступними доказами, долученими до матеріалів справи:
вищезгаданою довідкою від 17.02.2006 року №45-1704-32570654;
обліковою карткою платника податку за станом на 01.06.06 року;
довідкою про заборгованість до бюджету податку з доходів фізичних осіб ПП „Кремінське АТП” за станом на 01.06.06 року, згідно якому сума боргу складає 5380,00 грн.
розрахунком боргу з ПДФО по ПП „Кремінське АТП” станом на 01.06.06 року, складеними Позивачем та підписаним ним, а також Відповідачем (№1604/17 від 07.06.06 року);
актом звірення сум податкової заборгованості з ПДФО між ПП „Кремінське АТП” та Рубіжанською ОДПІ за станом на 01.06.2006 року, підписаними обома сторонами (№22 від 05.06.06 року).
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
1.Згідно статті 4 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Пунктом 4 частини 1 ст.14 цього Закону податок з доходів фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків.
2. Як сказано у п. 2.1 ст. 2 Закону України від №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі –ЗУ №889-ІУ), - платниками цього податку є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України (пункт 2.1 ст 2 ЗУ №889-ІУ).
3.Відповідно до п. 8.1 ст. 8 цього Закону оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, здійснюється податковим агентом.
4.Пунктом 1.15 ст. 1. ЗУ №889-ІУ визначено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які, незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Звідси виходить, що відповідач по справі є податковим агентом у розумінні ЗУ №889-ІУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (підпункт 8.1.1 п.8.1 ст.8 ЗУ №889-ІУ).
5.Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету (підпункт 8.1.2 пункту 8.1 ст.8 ЗУ №889-ІУ).
Наявними у справі доказами доведено, що Відповідачем порушено вимоги пунктів 16.1 та 16.2 ст.16 ЗУ №889-ІУ, якими передбачено, що даний податок, отриманий з резидентів та нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету.
6.Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (пункт 17.1 ст.17 ЗУ №889-ІУ).
Відповідно до пункту 19.2 ст.19 того ж Закону особи, які відповідно до нього мають статус податкових агентів, зобов’язані:
своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або після такої виплати та за її рахунок.
7.Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи:
а)при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи (пункт 2.2 ЗУ №889-ІУ).
8.Особами, відповідальними за погашення сум податкового зобов’язання або податкового боргу з цього податку є:
а)при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент (підпункт 20.3.1 пункту 20.3 ст.20 ЗУ №889-ІУ).
9.Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач припустився порушення вимог підпункту 6.3.1 п.6.3 ст.6; підпункту 6.5.1 п.6.5 ст.6; п 7.1 ст.7; підпунктів 8.1.1 та 8.1.2 п.8.1 ст.8; пунктів 16.1-16.2 ст.16; пункту 17.1 ст.17; п.19.2 ст.19 названого Закону, - а тому Рубіжанською ОДПІ цілком правомірно щодо нього поставлено вимогу про сплату боргу з податку з доходів фізичних осіб.
10.Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” (далі –ЗУ №2181), активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
11.При прийнятті рішення по спору суд враховує те, що Відповідач надав до суду докази часткового погашення боргу з ПДФО у сумі 500,00 грн., - цей факт підтверджується платіжним дорученням №133 від 01.06.06 року на суму 500,00 грн.
Прокурор та представник Позивача обізнані щодо цієї обставини, будь-яких заперечень ними не висунуто.
Саме з підстав, викладених у пункті 11 цього рішення, позов підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДФО, а також факт його ухилення від його сплати, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідач позовні вимоги не спростував.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила закон.
З тих же підстав згідно ст. 47-1 ГПК України на нього покладаються витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито” при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, ст.9 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; ст.ст.6,7,8,16,17,20 ЗУ від 22.05.2003 року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб”; п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 44, 47-1,49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства „Кремінське автотранспортне підприємство”, що знаходиться у місті Кремінна, пл. Піонерська,1 Луганської області, ідентифікаційний код 32570654, р/рахунок 26007053726537 у Луганській філії „Приватбанк”, МФО 304795, - на користь місцевого бюджету Кремінської міської ради Луганської області на рахунок №33214800600152, отримувач –Кремінське відділення Держказначейства, код 21757011, банк-отримувач - УДК в Луганській області, МФО 804013, - заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 4880 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп.
3.Стягнути з Приватного підприємства „Кремінське автотранспортне підприємство”, що знаходиться у місті Кремінна, пл. Піонерська,1 Луганської області, ідентифікаційний код 32570654, р/рахунок 26007053726537 у Луганській філії „Приватбанк”, МФО 304795, - на користь:
- Державного бюджету України - держмито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.; одержувач коштів: відділення державного казначейства Ленінського району м. Луганська, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31111095600006 в УДК в Луганській області, МФО 804013; наказ видати Рубіжанській об”єднаній державній податковій інспекції Луганської області;
- державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, ідентифікаційний код 30045370, п/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.; наказ видати після набрання рішенням чинності.
4.В іншій частині провадження по справі припинити.
Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою прокурора та представників сторін у судовому засіданні 09.06.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у десятиденний термін з дня його підписання.
Дата підписання рішення – 14.06.2006 року.
Суддя А.П.Середа