ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
23 лютого 2010 року < Час проголошення > № 2а-16696/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва
в складі: судді Качур І.А.
при секретарі Черненко О.В.
з участю представника позивача –Петренко Р.О., відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва до Суб’єкта підприємницької діяльності –ОСОБА_2 про скасування (припинення) державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.02.2010 року в 11 год. 43 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у Деснянському районі м.Києва звернулася до суду з позовом про припинення державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач з IV кварталу 2001 року не подає до податкових органів звітності та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), заборгованості по податках перед бюджетом не має. А тому просить суд скасувати державну реєстрацію відповідача у зв’язку з неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та дала пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду. Просила позов задовольнити.
Відповідач у суді позов визнала та не заперечила неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності.
Заслухавши представника позивача, відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до статті 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом (ст. 67), кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68).
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено обов'язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Підставою для звернення з позовом у справі є неподання відповідачем звітності більше року до податкових органів, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт №301/17-132 від 25.11.2009 року ДПІ у Деснянському районі м.Києва.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року з наступними змінами і доповненнями, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно зі ст. 239 Господарського кодексу України до таких санкцій віднесено, зокрема, скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарювання.
Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України.
Як зазначила представник позивача, що визнала відповідач та вбачається з матеріалів справи, відповідач не подає органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності протягом року.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За наведених обставин та приймаючи до уваги те, що факт неподання звітності підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований - вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають (ст. 94 КАС України).
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Припинити державну реєстрацію Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (02156, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
У день набрання постановою законної сили направити її державному реєстратору Деснянського району м. Києва для внесення запису щодо цього судового рішення, повідомлення органів, визначених у ч. 3 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»та вчинення дій щодо проведення процедури припинення підприємницької діяльності фізичної особи у встановленому законом порядку.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 26.02.2010 року.
Суддя І.А.Качур