ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.10 Справа № 7/142/10
Суддя
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” , м. Запоріжжя
До відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО”, м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача Тищенко Н.А., дов. № 1339-09/1 від 02.09.2009 р.
Від відповідача Резниченко О.О., дов. № 2131 від 18.02.2010 р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 11607,39 грн., які складаються з 10800 грн. суми невиплаченого відповідачем страхового відшкодування, 442,80 грн. пені, 64,80 –3% річних, 78,39 грн. втрат від інфляції, 221,40 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Ухвалою суду від 10.06.2010 р. позовна заява прийнята до провадження, розгляд призначено на 28.07.2010 р.
Ухвала суду на адресу сторін відправлялась в установленому законом порядку і в строк.
В судовому засіданні 28.07.2010 року представник позивача підтримав заявлені вимоги, які обґрунтовує договором добровільного страхування наземного транспорту № 2116-а/09зп від 24.07.2009 р., ст. ст. 528, 536, 549, 610, 993, 1214 ЦК України, ст. 22, 27, 29, 35, 36, 37, Закону України «Про страхування».
Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково, а саме: в частині стягнення пені у розмірі 442,80 грн., 64,80 грн. –3 % річних, 78,39 грн. втрат від інфляції та просить відмовити у стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 221,40 грн. з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.
За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 28.07.2010 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
24 липня 2009 року між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “АХА Страхування” (далі - позивач) та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2116-а/09зп, згідно з яким було застраховано автомобіль AUDI А6, реєстраційний № НОМЕР_1.
28.11.2009 року на перехресті вул. 8 Березня - вул. Чарівна в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Nissan Bluebird, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль Nissan), що знаходився під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля AUDI А6, держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль AUDI А6), що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_3/
Факт ДТП підтверджується довідками ДАІ про ДТП від 28.11.2009 року, № 8522173 від 08.12.2009 року.
В довідці ДАІ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області № 8522173 зазначено, що ДПТ сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил маневрування ст. 124 КпАП, його вина у зазначеній ДТП, неправомірність дій, факт пошкодження автомобіля AUDI А6 та наявність складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України встановлена постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 18.12.2009 року по справі № 3-3818/09.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2009 р. по адміністративній справі № 3-3818/09 водія ОСОБА_4 визнано винним у вчинені порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розмірі 340 грн.
Внаслідок ДТП, автомобіль AUDI А6 було пошкоджено, а його власнику - ОСОБА_3 - спричинена майнова шкода, характер та обсяг якої підтверджується: наведеною в пункті 1 довідкою ДАІ про ДТП, актом огляду транспортного засобу від 02.12.2009 року (згідно з яким ОСОБА_4 та відповідач, як страховик ОСОБА_4, погодились з виявленим об'ємом пошкоджень без зауважень), висновком експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку транспортного засобу № 472/12 від 08.12.2009 року, згідно з яким вартість AUDI А6 склали 12810,00 грн., що підтверджується рахунком ПП «Аеліта Моторе»№ 926 від 02.12.2009 року (на суму 12490 грн.), замовленням-нарядом ПП «Аеліта» № 58972 від 02.12.2009 року та фіскальним чеком № 1058 від 02.12.2009 року. (на суму 320 грн.)
Майнові інтереси ОСОБА_3 - власника пошкодженого автомобіля, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобіля AUDI А6, були застраховані у позивача (до перейменування - ЗАТ «СК «АХА Страхування») за договором добровільного страхування наземного транспорту № 2116-а/09зп від 24.07.2009 р.
За умовами цього договору, позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі, за ризиком „Збитки внаслідок ДТП".
Пошкодження в ДТП автомобіля AUDI А6 було визнано позивачем страховим випадком, що підтверджується страховим актом № 4985-а/09зп від 09.12.2009 року, з настанням якого відповідно до умов договору страхування, ч.3 ст.19 Закону України „Про страхування", п. З ч.1 ст. 988 Цивільного кодексу України виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.
03 липня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.
Позивач, у зв'язку зі страховим випадком, на підставі страхового акту № 4985-а/09зп від 09.12.2009 р., виплатило на користь вигодонабувача за договором ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 11310 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним доручення з виділення № 392 АКІБ “УкрСибанк”.
Згідно із статтею 27 Закону України "Про страхування", в редакції Закону від 04.10.2001 р. № 2745-ІП (з подальшими змінами), статтею 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 08.07.1992р. № 6 (з подальшими змінами), з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.
Стаття 1187 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником транспортного засобу.
Відповідно до статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
5) Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, спричинену при експлуатації автомобіля Nissan Bluebird застрахована у відповідача на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2037291 від 27.05.2009 року (поліс).
За полісом сторони встановили: тип договору - 3-й; ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 25500,00 грн., франшизу—510,00 грн., строк дії-один рік; визначено забезпечений транспортний засіб - автомобіль Nissan тощо.
Відповідно до п. 15.3 ст. 15 цього Закону, договір третього типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.
Згідно зі ст. 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512 -519 цього Кодексу.
У зв'язку із виплатою страхового відшкодування, ПАТ “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії ПАТ “Страхова компанія “АХА Страхування”, набуло право регресу до особи, винної у заподіянні збитку страхувальнику.
Дорожньо-транспортна пригода, що сталася, підпадає під ознаки страхового випадку в розумінні ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, згідно з якою, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором”.
До позивача, який сплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги з відповідача сплаченого страхового відшкодування у межах фактичних витрат.
Згідно статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, “при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи”.
Відповідач, як боржник в зобов'язанні з відшкодування шкоди, відшкодовує шкоду шляхом виплати страхового відшкодування особі, яка звернулась за таким відшкодуванням: потерпілий або особа, до якої перейшли права потерпілого.
Враховуючи вищезазначене, в даному випадку такою особою є позивач.
Розмір страхового відшкодування, яке має виплатити страховик за полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначається згідно ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Враховуючи цей факт, позивач, до якого перейшли права потерпілого, на підставі ст. 35 Закону “Про страхування відповідальності ...”, звернувся до відповідача з заявою, на виплату страхового відшкодування (вих. № 134-10) від 26.01.2010 року, додатками до якої надав всі вхідні документи для виплати страхового відшкодування, шляхом надіслання 05.02.2010 року рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 9855376, реєстром рекомендованих листів та фіскальним чеком поштового відділення зв'язку УДППЗ „Укрпошта" від 29.01.2010 року, а отримано відповідачем згідно з повідомленням –04.02.2010 р.
Згідно із п. 37.1. ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
За даною заявою позивач, відповідно до ст.ст. 22, 29 Закону “Про страхування відповідальності...” та у межах встановленої полісом відповідальності пред'явив вимогу відповідачу про відшкодування 10800,00 грн. (розрахованої наступним чином: 11310,00 грн. ) виплаченого позивачем страхового відшкодування) - 510,00 грн. (сума франшизи за полісом.)).
У встановлений строк відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Однак, відповідач погасив після порушення провадження у справі суму страхового відшкодування платіжним дорученням № 501 від 14.06.2010 р. на суму 10800 грн. (копія містяться в матеріалах справи).
У зв’язку з вищевикладеним, провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування в сумі 10800 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції в сумі 78,39 грн. та 64, 80 грн. –3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача 442,80 грн. пені.
Статтею 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Матеріалами, наданими в справу позивачем доведено прострочення відповідачем виконання зобов’язання з виплати позивачу суми страхового відшкодування в розмірі 10800 грн. Таким чином, нарахування позивачем пені є правомірним. Разом з тим, за розрахунком суду, розмір пені, за період з 07.03.2010 р. по 18.05.2010 р., становить 436,73 грн. Отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 436,73 грн. В іншій частині вимоги відмовлено, як необгрунтованій.
Вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 221,40 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Стаття 536 ЦК України встановлює обов`язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
У вказаній статті йдеться саме про плату за користування чужими грошовими коштами, тобто про суму, на яку збільшується сума грошового боргу. Суд вважає, що є неможливим одночасне нарахування на прострочене грошове зобов’язання процентів по ст. 536 ЦК України і процентів за ст. 625 ЦК України. З цих підстав вимога про стягнення з відповідача 221,40 грн. за користування грошима судом визнається необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Вказана правова позиція суду співпадає з позицією ВГСУ, викладеної в постанові Вищого господарського суду України від 15.06.2010 р. по справі № 17/291/09.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки страхове відшкодування погашено ним після звернення позивача з позовною заявою до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 33, 44, 49, п. 1.1. ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (69068,м. Запоріжжя, вул. Восьмого Березня, буд. 34, р/р 265093011039 в філії –Запорізьке обласне управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 57-в, п/р 26502011332557 в ПАТ “ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 26183400) 64,80 грн. –3% річних, 78,39 грн. втрат від інфляції, 436,73 грн. пені, 113,79 грн. державного мита, 236 грн. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.
В частині стягнення страхового відшкодування в сумі 10800 грн. провадження у справі припинити.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева