А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
04.08.10 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), Машкаринця І.М., Марчука О.П., з участю секретаря Головець М.А., прокурора Міцовди К.Д., підсудного ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією обвинувача - помічника прокурора Великоберезнянського району, на вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 07.06.10.
Цим вироком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1 (зареєстрований в АДРЕСА_2, з середньою освітою, неодружений, що має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючий, несудимий, з а с у д ж е н и й за ч.2 ст. 121 КК України, з застосуванням ч.1 ст.69 цього Кодексу на 4 роки позбавлення волі.
Ухвалено: запобіжним заходом щодо підсудного залишити утримання під вартою; строк відбуття покарання обчислювати з 31.10.09; речові докази – знищити.
Як визнав доведеним суд, ОСОБА_3 29.10.09 приблизно о 15 годині на ділянці неподалік АДРЕСА_3 в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті неприязні, під час сварки з співмешканкою ОСОБА_4 наніс їй декілька ударів руками по голові. Цього ж дня приблизно о 16 годині, за місцем їх проживання - в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4, яка також перебувала в стані алкогольного сп’яніння, ображала та чіплялась до нього, ще декілька ударів руками по голові і тулубу, якими спричинив їй тяжке тілесне ушкодження, від якого настала смерть.
В апеляції обвинувач вказує, що застосування судом ст. 69 КК України не узгоджується з вимогами ст.65 цього Кодексу: не враховано мотивів і ступеня тяжкості злочину, особи винного, його поведінки під час вчинення злочину, обставини, що обтяжує його відповідальність. Просить вирок скасувати за м’якістю покарання і постановити новий, яким призначити більш суворе реальне покарання, без застосування ст. 69 КК України.
Підсудний подав на апеляцію заперечення, в яких зазначає, що визнає вину, розкаюється, шкодує про вчинене, засуджує свої дії, просить врахувати, що у нього на утриманні є неповнолітня дитина і старі батьки інваліди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення підсудного, який просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція державного обвинувача підлягає до задоволення.
Доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, його юридична кваліфікація в апеляції не оспорюються і, відповідно до ст. 365 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до ст. 69-1 КК України вона може бути застосована за наявності обставин, що пом’якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу і відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини.
Обставинами, які на думку суду першої інстанції пом’якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості злочину, є, згідно вироку, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих сімейних обставин, аморальної поведінки потерпілої, з’явлення із зізнанням, спроба надати потерпілій першу допомогу, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини та батьків інвалідів.
Між тим, зі змісту наведених у вироку доказів вбачається, що злочин вчинено в умовах очевидності, що поведінка підсудного до і під час вчинення злочину є такою, що зіставляється з поведінкою потерпілої, що збігу тяжких особистих сімейних обставин, які змусили б підсудного вдатись до його вчинення, у справі не встановлено і в вироку не вказано. Спроби надання підсудним допомоги потерпілій, враховано при визначенні його умислу і, відповідно, кваліфікації його діяння.
ОСОБА_3 вчинив тяжкий насильницький злочин у стані алкогольного сп’яніння, щодо жінки, яка знаходилась у завідомо безпорадному стані внаслідок алкогольного сп’яніння і первісного побиття (приблизно о 15 годині 29.10.09) самим підсудним, що обтяжує його покарання.
Отже для застосування щодо ОСОБА_3 ст. 69 КК України достатніх підстав немає. Тому апеляційний суд визнає призначене йому покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину і особі підсудного внаслідок м’якості.
Разом з тим, враховуючи визнання ОСОБА_3 своєї вини, його щире розкаяння та сприяння розслідуванню справи, як обставини, що пом’якшують покарання, а також наявність у нього неповнолітньої дитини та батьків інвалідів, апеляційний суд визнає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів найменше покарання з передбачених ч.2 ст. 121 КК України
Керуючись ст.ст. 323, 324, 365, 366, 378 КПК України, апеляційний суд
З А С У Д И В :
апеляцію обвинувача задовольнити, вирок Великоберезнянського районного суду від 07.06.10 щодо ОСОБА_3 в частині призначення міри покарання скасувати і виключити з нього, як безпідставні, судження щодо застосування ст. 69 КК України.
За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.
В решті вирок залишити без змін.
Касаційні скарги на вирок апеляційного суду можуть бути подані через цей суд, до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Судді: