Код суду 0527 № 2-2646/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2010 р. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.,
при секретарі Мраховській Т.О.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за позовом ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, до ОСОБА_3 про усунення перешкод в спілкуванні та вихованні дитини, -
В С Т А Н О В И В:
07 травня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про усунення перешкод в спілкуванні та вихованні дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачкою у справі знаходився у зареєстрованому шлюбі з 04 жовтня 2006 року по 26 березня 2010 року. Від цього шлюбу є малолітня дочка ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає разом із колишньою дружиною. З грудня 2009 року відповідачка стала чинити перешкоди у спілкуванні з дочкою, виїхала з спільної квартири. З метою усунення перешкод у спілкуванні з дитиною з боку відповідачки, позивач звертався до органу опіки та піклування, але відповідачка, будучи належним чином повідомленою, неодноразово не з’являлася до вищевказаного органу, у зв’язку з чим останнім було рекомендовано позивачу звернутися до суду. Також вказав, що він забезпечений матеріально та має своє благоустроєне житло, має нормальні житлово-побутові умови. Тому просив усунути перешкоди з боку відповідачки у спілкуванні з дочкою ОСОБА_5, 2007 року народження, встановивши періодичність спілкування та активної участі у вихованні дитини кожної неділі місяця, та встановити можливість спільного відпочинку дитини з батьком в літній період під час чергової відпустки позивача, яка надається роботодавцем.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримала свої вимоги повністю, в іншому посилаючись на обставини, викладені ними у позовній заяві, а також доданих до неї письмових доказах.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася з поважних причин, позовні вимоги визнала частково, не заперечуючи проти встановлення періодичності спілкування батька з дитиною кожної неділі місяця, але, з метою уникнення тиску на психіку малолітньої дитини - у її присутності у період з 10 до 17 години, проти літнього відпочинку дитини з батьком під час його відпустки не заперечувала, про що повідомила суд у письмовій заяві, прохаючи також розглянути справу за її відсутністю.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
З’ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 до 26 березня 2010 року перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 13). Від цього шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 11), і останні вказані у даному свідоцтві батьками дитини.
Позивачу ОСОБА_1 належить квартира, яка розташована по вул. Пушкінській № 352-510, м. Костянтинівка Донецької області (а.с. 8), він там є зареєстрований, та мешкає (а.с. 8).
Малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає разом із відповідачкою ОСОБА_3, яка працює у Донецькому цирку-шапіто «Екстрим-арена» ЧП ОСОБА_7, має нормальні побутові умови (а.с.16-17).
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Згідно ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Стаття 153 СК України передбачає право матері, батька та дитини на безперервне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини,
Згідно ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що мати і батько як власники права на виховання дитини, не мають будь яких переваг один перед одним і під час розгляду спорів та розбіжностей, що виникають між ними з приводу виховання дитини, виступають як рівні суб’єкти права. Це положення закріплено в ст. 51 Конституції України, відповідно до якої «Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття».
У ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» чітко визначені задачі та напрямки у вихованні неповнолітніх дітей їх батьками - «Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного із батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки та особи, що їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».
Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.
Досліджуючи ситуацію, яка виникла між позивачами та відповідачкою з приводу спілкування з дитиною та участі у її вихованні, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_3 фактично не перешкоджає позивачу спілкуватися та приймати участь у вихованні дитини, але з урахуванням особливостей її роботи у цирку-шапіто. Також відповідачка ОСОБА_3 не заперечує можливість спільного відпочинку дитини з батьком - позивачем ОСОБА_1, у літній період часу.
Суд не приймає пояснення позивача щодо негативного впливу з боку матері на доньку щодо ставлення до позивача та його батьків, так як у судовому засіданні не надано цьому жодних переконливих доказів. Також суд не бере до уваги твердження позивача щодо нинішнього особистого життя відповідачки відносно спільного її проживання з іншим чоловіком. Суду не надано доказів ні цієї обставини, ні тому, що будь-хто із оточення відповідачки негативно впливає на дитину.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням даних щодо особи позивача ОСОБА_1 і відсутності підстав для позбавлення останнього спілкування з дитиною, а також інтересів та віку дитини, суд вважає за доцільне позов задовольнити частково: встановити час виховання та спілкування батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної неділі кожного місяця (чотири дні на місяць) з 10.00 години до 17.00 години у присутності матері ОСОБА_3; зобов’язати ОСОБА_3 за взаємним погодженням з ОСОБА_1 щодо місця, умов та тривалості відпочинку, надавати ОСОБА_1 можливість проведення з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, два тижні у літній період року (з червня по серпень включно) при відсутності медичних протипоказань у дитини.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 141, 150-153, 157, 159, 257, 263 Сімейного кодексу України, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування при виконкомі Костянтинівської міської ради Донецької області, «про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини» задовольнити частково.
Встановити час виховання та спілкування батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної неділі кожного місяця (чотири дні на місяць) з 10.00 години до 17.00 години у присутності матері ОСОБА_3.
Зобов’язати ОСОБА_3 за взаємним погодженням з ОСОБА_1 щодо місця, умов та тривалості відпочинку, надавати ОСОБА_1 можливість проведення з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, два тижні у літній період року (з червня по серпень включно) при відсутності медичних протипоказань у дитини.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя