РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2006 р. | Справа № 8/152-2122 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
Розглянув справу
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод», вул. Проектна,1, м. Красноперекопськ, ідентифікаційний код № 05444546.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Декор», вул. Нова,3, с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код № 14030766.
За участю представників сторін
Позивача: не з'явився
Відповідача: юрисконсульт Сідий Сергій Валентинович, довіреність від 01.05.2006р.
В судовому засіданні представнику відповідача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод», вул. Проектна,1, м. Красноперекопськ, звернулось до господарського суду з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Декор», вул. Нова,3, с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, про стягнення 20 277 грн. 60 коп. штрафу в розмірі 10% за недоотриманий товар.
Розгляд справи призначений вперше на 03.07.2006 року було відкладено до 14.07.2006 року, за неявкою та клопотанням позивача.
На розгляд справи 14.07.2006 року позивач не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні вимоги позивача не визнає, в задоволенні позову просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд в с т а н о в и в:
08 грудня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Кримський содовий завод», м. Красноперекопськ, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною Фірмою «Декор», вул. Нова,3, с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, з другої сторони, укладено Договір №243-21/605, за умовами якого Постачальник (позивач у справі) зобов’язався поставити Покупцю (відповідачу) соду кальциновану технічну ГОСТ 5100-85 по УКТ ВЕД -2836200000, в кількості –марка «Б»(мішки) –3 200 м. тонн.
Згідно умов Договору Постачальник має право визначати щомісячні об’єми відвантаження товару, узгоджувати з покупцем додаткові угоди при цьому кількість товару, яку визначено в договорі може бути збільшено чи зменшено сторонами ( п. 1.2 договору).
Пунктом 3 Договору, сторони встановили, що оплата за продукцію (соду) проводиться Покупцем, згідно рахунку на попередню оплату, виставленого Постачальником, шляхом перерахування до початку наступної декади 10% вартості запланованої до відвантаження декадної партії товару (згідно з письмово погодженим графіком відвантаження). Датою оплати вартості товару є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Відповідно до п.п. 4.1- 4.3 Договору попереднє планування відвантаження партії товару здійснюється згідно графіку відвантаження, який включає в себе № Договору, кількість товару з розбивкою по декадам і є частиною Договору, погоджується сторонами до 8 числа місяця, який передує відвантаженню. Відвантаження оплаченої партії товару здійснюється вагонними нормами на протязі місяця (рівномірно по декадам), згідно з письмово погодженим графіком відвантаження товару і нарядом Покупця. Постачальник на вимогу Покупця повідомляє останнього про відвантаження, при цьому повідомляється дата відвантаження, № вагонів, № залізничних накладних, кількість Товару в залізничному транспорті.
27 грудня 2005 року між сторонами у справі укладено Додаткову угоду №1 до Договору №243-21/605 від 08.12.2005 року, відповідно до якої Постачальник зобов’язався відвантажити Покупцю в січні 2006 року соду кальциновану марки «Б»в мішках на умовах FCA станція Красноперекопськ Придніпровський з.д. (Inkoterms-2000) в кількості (204 тн.+/-5%), згідно графіка.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання з договору постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На виконання умов Договору №243-21/605 від 08.12.2005 року п.3.1 Додаткової угоди №1 від 27.12.2005 року, позивачем 28.12.2005 року був виставлений відповідачу рахунок №501008 на попередню оплату 68 тонн продукції, на загальну суму 75125,33 грн. (з врахуванням ПДВ).
Однак, 27.01.2006 року позивачем отримано по факсимільному зв’язку лист за вх. №218/197 (вих.. №03Т від 27.01.2006), в якому відповідач зняв свою заявку на відвантаження товару в січні 2006 року, у зв’язку із зупиненням однієї склолеварної печі, що зумовлено перебоями у поставках газу.
20 лютого 2006 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію за Вих. № 21-ю/75 з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача за порушення умов укладеного Договору штраф в сумі 20 277,60грн., що складає 10 % вартості невибраної кількості замовленого товару, згідно погодженого графіку відвантаження. У зв’язку з тим що відповідач, залишив дану претензію без відповіді та задоволення, звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Декор», вул. Нова,3, с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, 20 277грн. 60 коп. штрафу за недоотриманий товар.
Відповідач заперечує правомірність застосування штрафних санкцій, згідно п. 8.7 договору, посилаючись на те, що згідно умов договору поставка соди проводилася на умовах FСА ст. Красноперекопськ Придніпровської залізної дороги, що відповідно до Правил Інкотермс 2000, саме Позивач замовляє залізничний транспорт з включенням транспортних витрат до рахунку на оплату товару та проводить завантаження товару у вагони.
Указом Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 4 жовтня 1994 року № 567/94 встановлено (п.1) що при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є продукція, товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (далі - Правила ІНКОТЕРМС).
У відповідності до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс", 1990 р. (редакція Правил 2000 року) термін "поставка" використовується у двох різних значеннях. По-перше, - для визначення моменту, коли продавець виконав свої зобов'язання щодо доставки товару, як визначено у статтях А4, по-друге, термін "поставка" , також, використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс. У данному випадку "поставка" означає, по-перше, що покупець "приймає" виконання продавецем своїх обов'язків щодо відправки товарів, і зобов'язаний отримати товар.
Крім того, Інкотермс зосереджують увагу на зобов'язаннях продавця щодо поставки. Так, при встановленні нових комерційних відношень при укладанні договору поставки, продажу матеріальних товарів, необхідно використовувати умови договору купівлі-продажу та, у випадку, коли в цей договір включаються Інкотермс-2000, - розподіл функцій, витрат і ризиків, що випливає з них.
Згідно укладеного між сторонами у справі договору від 08.12.2005 року, сторони застосовують Міжнародні правила ІНКОТЕРМС, договір укладено на умовах FCA станція Красноперекопськ Придніпровський з.д.
У відповідності до Правил ІНКОТЕРМС -"F"-термін вимагає від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця. Питання пункту такої доставки за умовами FCA визначено договором від 08.12.2005 року - станція Красноперекопськ Придніпровський з.д.
"C"-терміни вимагають від продавця укладення договору перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. "C"-термін має ту ж природу, що "F"-термін в тому відношенні, що договори поставки (купівлі-продажу) на умовах "C"-термінів, як і договори на умовах "F"-термінів, входять до категорії договорів відправлення.
Тобто, в даному випадку покупець приймає на себе ризики втрати чи пошкодження товару, а також додаткові витрати, що можуть виникнути внаслідок подій, що мають місце після належної доставки товару для перевезення. Сутність "C"- термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору поставки (купівлі-продажу) шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові.
Таким чином, умови FCA передбачають зобов'язання продавця надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем у названому місці, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
За відсутності точних вказівок від покупця, продавець може поставити товар для перевезення у спосіб, що зумовлюється видом транспорту та/або кількістю та/або характером товару.
Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором поставки (купівлі-продажу), прийняти поставку товару.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Пунктом 8.7 договору сторони передбачили, що у випадку невибірки Покупцем замовленої кількості Товару, згідно погодженого графіку відвантаження, при виконанні Постачальником умов п. 4.2 Договору, встановлюється штраф в користь Постачальника в розмірі 10% від вартості невибраного товару.
Однак, Позивачем не представлено доказів виконання умов п.4.2 договору (оплати товару покупцем, відвантаження оплаченої партії товару), як і відмови покупця у прийнятті відвантаженої партії товару. Не представлено доказів укладення договору перевезення та передачі товару перевізникові або іншій особі, призначеній покупцем, як передбачають умови FCA.
Умові укладеного між сторонами договору не передбачали вибірку продукції товару транспортом покупця, тому Відповідач згідно умов договору не міг проводити вибірку продукції, як цього вимагає Позивач, з посиланням на п. 8.7. договору поставки.
Крім того, відповідно до ст. 693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього кодексу.
Згідно статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. Отже, не отримавши попередньої оплаті за продукцію, як того вимагають умови договору, Позивач мав право відмовитися і фактично відмовився від виконання обов'язку з поставки товару. Позивачем не повідомлялося покупця про відвантаження продукції, передачу продукції перевізникові, не представлено належних доказів здійснення постачальником конкретних дій з виконання зобов'язань по поставці.
За даних обставин, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Декор», вул. Нова,3, с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, 20 277 грн. 60 коп. штрафу за невибраний товар, неправомірними, необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами та відмовляє в задоволенні позову.
Згідно вимог ст.ст. 44-49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,69,75,77,79,82,84,85,115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
3. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Рішення підписано___28 серпня 2006 р.__
Суддя Г.А. Жук