ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" липня 2010 р. Справа № 5/117-Д
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача:
ОСОБА_1, фізична особа - підприємець,
від відповідача:
Мисін В.Є., начальник управління,
Лейковський Д.В., довіреність №107 від 25.02.2010р.,
розглянувши апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради
на рішення господарського суду Житомирської області
від "20" квітня 2010 р. у справі № 5/117-Д (суддя Брагіна Я.В.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Новоград-Волинський Житомирської області
до Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради, м.Новоград-Волинський Житомирської області
про визнання п.3.2 договору від 10.01.2007р. частково недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання частково недійсним п.3.2 договору про надання послуг із збирання відходів у м. Новоград-Волинському від будинків приватного сектору від 10.01.2007р., а саме - в частині щодо оплати послуг з врахуванням фактичної сплати населенням за надані послуги замовнику (т.1, а.с.2-3).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.04.2010р. у справі №5/117-Д позов задоволено: визнано недійсним п.3.2 договору, укладеного між Відділом житлово-комунального господарства міської ради, правонаступником якого є Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради, і приватним підприємцем ОСОБА_1 10.01.2007. в частині: "до розрахунку за фактично виконані роботи береться з врахуванням фактичної сплати населенням за надані послуги замовнику".
Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 85,00грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення суду з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить прийняти нове рішення, яким в позові відмовити (т.2, а.с.2-4).
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- під час подання тендерних пропозицій та в ході участі у відкритих торгах на закупівлю послуги, ПП ОСОБА_1 було відомо, що програмою запровадження збору та утилізації побутового сміття з будинків приватного сектора міста Новограда-Волинського, затвердженої рішенням міської ради від 28.04.2005р. №402 передбачалось фінансове забезпечення програми здійснювати за рахунок коштів громадян-власників будинковолодінь. Джерелом оплати послуг зі збирання відходів в м.Новограді-Волинському від будинків приватного сектору були кошти населення, які надходили на рахунки в державному казначействі, після чого в порядку, передбаченому Бюджетним Кодексом України, перераховувались на відповідні рахунки замовника для фінансування закупівлі послуги;
- інформація про фінансування закупівлі послуги була оприлюднена в порядку, визначеному тендерним законодавством, шляхом опублікування річного плану закупівель, згідно якого джерелом фінансування передбачено "спец рахунок". Доступ до вказаної інформації мають всі учасники процедури закупівлі. Отже, на думку скаржника, ПП ОСОБА_1 прийняв та погодився з усіма умовами процедури закупівлі послуги, а також з тим, що при укладенні договору сторони використали своє право на застосування іншого механізму розрахунків за договором, як це передбачено ст.901 ЦК України, також відповідач зазначає, що ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства;
- посилання на невідповідність п.3.2 договору нормам абз. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (чинного станом на час укладення договору) визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому цим Законом, є безпідставними, оскільки відповідно до тендерної пропозиції ПП ОСОБА_1 погодився виконувати вимоги замовника та договору, а саме: Лот 1 - 1600 дворів (ціна послуги по вивезенню сміття з одного двору 3 грн. 90 коп. з врахуванням паливно-мастильних матеріалів) та Лот 2 - 8400 дворів (ціна послуги по вивезенню сміття з одного двору 3 грн. 90 коп. з врахуванням паливно-мастильних матеріалів) - п.п.1.2 п.1 договору "Обсяг по маршруту, орієнтовна кількість дворів 8400"; п.п.2.3 п.2 договору "Ціна послуг - 3,90грн. зі збирання відходів з одного двору з урахуванням витрат на паливно-мастильні матеріали", що повністю відповідає тендерній пропозиції Виконавця;
- при розгляді справи, ПП ОСОБА_1 не було надано обґрунтованих доказів невідповідності п.3.2 договору нормам абзацу 5 п.2 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (чинного станом на час укладення договору), а також не доведено суперечність ст.ст.901, 903 ЦК України в частині порядку проведення розрахунків за надані послуги, оскільки законодавцем передбачено можливість договірним шляхом передбачити інший порядок.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в письмовому відзиві на апеляційну скаргу (т.2, а.с.16-17) та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач зазначає в письмовому відзиві, що Цивільним кодексом України чітко визначено обов'язок замовника оплатити виконавцю надані послуги. Прив'язка обов'язку замовника оплати отриманих послуг до фактичної сплати населенням за надані послуги суперечить наведеним нормам Цивільного кодексу України, оскільки обов'язок замовника до оплати отриманих послуг може ніколи не настати. Замовник може просто не вимагати оплати від населення, з яким він пов'язаний договірними зобов'язаннями, а не виконавець. Крім того, населення не є стороною договору на надання послуг зі збирання відходів від 10.01.2007р. і виконавець ніяк не може впливати на виконання зобов'язань зі сторони населення по оплаті за надані послуги замовнику.
Відповідно до розпорядження голови Житомирського апеляційного господарського суду від 19 липня 2010 року №539 у зв'язку з необхідністю та відповідно до ст.28 Закону України "Про судоустрій України" розгляд апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради у справі № 5/117-Д здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Горшкової Н.Ф., суддів Майора Г.І. та Філіпової Т.Л. (т.2, а.с.15).
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням четвертого скликання двадцять четвертої сесії від 28.04.2005р. №402 "Про збір та вивезення побутового сміття житлових будинків приватного сектора та встановлення платежу за користування комунальними та санітарними мережами міста" було затверджено Програму запровадження збору та вивезення побутового сміття з будинків приватного сектора міста Новоград-Волинського (т.1, а.с.36-37).
11.12.2006р. затверджено тендерну документацію з проведення торгів (тендеру) на закупівлю послуг зі збирання сміття з приватного сектора м.Новоград-Волинський, обсяги завдань становили: Лот №1 - маршрут №1 - орієнтовна кількість дворів 1600; Лот №2 - орієнтовна кількість дворів - 8400 (т.1, а.с.43-65).
05.01.2007р. позивачу повідомлено про акцепт його тендерної пропозиції щодо закупівлі послуг зі збирання сміття з приватного сектора м. Новоград-Волинський, а саме, що акцептовано його пропозицію з ціною 3,90 грн. за вивіз сміття з 1 двору приватного сектора з врахуванням витрат на паливно-мастильні матеріали (т.1, а.с.64).
За результатами проведеного тендеру, переможцем якого став позивач, 10.01.2007р. між Відділом житлово-комунального господарства Новоград-Волинської міської ради, правонаступником якого є відповідач (замовник) та ПП ОСОБА_1 (виконавець), був укладений договір про надання послуг зі збирання відходів у м.Новоград-Волинському від будинків приватного сектору (т.1, а.с.8-10), предметом якого є послуги позивача (виконавця) зі збирання відходів у м.Новоград-Волинському від будинків приватного сектору, згідно рішення сесії від 28.04.2005р. №402 "Про збір та вивезення побутового сміття з житлових будинків приватного сектора та встановлення платежу за користування комунальними та санітарними мережами міста", тендерної пропозиції виконавця (п.1.1 договору).
Відповідно до п.3.2 зазначеного договору, оплата проводиться за фактично виконані роботи. До розрахунку береться фактична кількість укладених договорів з мешканцями приватного сектора, з врахуванням фактичної сплати населенням за надані послуги замовнику (відповідачеві).
Згідно з п.3.4 договору розрахунки за надані послуги здійснюється на підставі п.7 ст.51 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 зазначеного договору передбачено проводити щомісячно оплату за фактично надані послуги, на підставі актів виконаних робіт, по цінам, що вказані в тендерній пропозиції виконавця.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 10.01.2007р. та діє до 31.12.2007р. (п.7.1 вказаного договору).
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст. 904 Цивільного кодексу України за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодовувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, спірний пункт договору суперечить зазначеним вище нормам Закону, оскільки позивач повинен оплатити вартість послуг незалежно від дій інших осіб, які не являються стороною у договорі.
Крім того, згідно абзацу 5 частини 2 статті 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (чинного станом на час укладення договору), - умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому цим Законом.
Як вбачається із тендерної документації, зокрема, розділу "Основні умови договору" (т.1, а.с.62), виконавець надає замовникові послуги, а замовник сплачує за надані послуги за цінами та у термін, які зазначені у специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною (п.1). Розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі п.7 ст.51 Бюджетного кодексу України (п.3), згідно якого: "після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами". У п.1.1 Звіту про результати здійснення процедур відкритих і двоступеневих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти від 12.01.2007р. джерелом фінансування закупівлі зазначено місцевий бюджет (т.1, а.с.38-41).
Згідно п.2.3 договору: "ціна послуг становить 3,90 грн. зі збирання відходів з одного двору з урахуванням витрат на паливно-мастильні матеріали, що повністю відповідає тендерній пропозиції "Виконавця" (позивача).
Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали до договору додаток №1, в якому передбачили обсяги завдань з надання послуг зі збирання відходів з будинків приватного сектора (т.1, а.с.11) та додаток №2 щодо відповідальності за неналежне виконання умов договору (т.1, а.с.12).
З огляду на викладене, пункт 3.2 в частині "до розрахунку за фактично виконані роботи береться фактична сплати населенням за надані послуги "замовнику" не відповідає абзацу 5 ч.2 ст.34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (чинного станом на час укладення договору), оскільки такі умови в тендерній документації відсутні, тобто умови договору відрізняються в цій частині від умов тендерної документації.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодекесу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З врахуванням ст.217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Враховуючи вищевикладене, не включення в п.3.2 договору спірної частини не тягне за собою недійсність правочину в цілому, оскільки договір від 10.01.2007. був би укладений між сторонами і без спірної частини.
Між сторонами був укладений аналогічний договір в 2006 році, в пункті 3.2 якого не зазначена спірна частина, тобто п.3.2 викладений у наступній редакції: "оплата проводиться за фактично виконані роботи, до розрахунку береться фактична кількість укладених договорів з мешканцями приватного сектора (т.1, а.с.122).
Отже, спірний пункт договору суперечить абзацу 5 частини 2 статті 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (чинного станом на час укладення договору), пункту 7 статті 51 Бюджетного кодексу України та статтям 901, 903 Цивільного кодексу України, а також пункт 3.4 та п.п.4.2.1 п.4.2 цього ж договору.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд, оцінивши доводи сторін, та наявні в матеріалах справи докази, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним та не є підставою для скасування оскарженого рішення.
Рішення господарського суду Житомирської області від 20.04.2010р. у даній справі слід залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 20 квітня 2010 у справі №5/117-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради - без задоволення.
2. Справу №5/117-Д повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддруковано 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - в наряд.