Справа 2-247/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

  20 липня 2010 року.  

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:  

  головуючого судді – Дідовець В.А.  

  при секретарі – Кащириній О.М. ,  

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства  «Будгідравліка»  про виплату середнього заробітку за час затримки, зміну причини звільнення, внесення зміни у запис в трудовій книжці ,-  

встановив:  

  Позивач  звернувся з позовом до суду  про стягнення з відповідача заробітної плати з 26.12.2008 23.01. 2009 року в сумі 800 грн.  , зобов*язати відповідача змінити запис у його трудовій книжці на ст..38 КЗпП України , звільнення  за власним бажанням посилаючись на те, що він  працював у відповідача  на посаді охоронця в указаний період. Зарплату він не отримував , тому 23.01.2009 року написав заяву про звільнення за власним бажанням 27.01.2009 року отримав трудову книжку, де його було звільнено по ст..28 КЗпПУ , як такого, що не витримав випробувальний термін.  

В процесі розгляду справи позивач  свої вимоги доповнював і уточнював і згідно доповнень від 19.02.2009 року, він  просив суд стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час затримки розрахунку у сумі 1745,60 грн., змінити запис у трудовій книжці, звільнивши його по ст..38 КЗпПУ за власним бажанням, та виплатити вихідну допомогу  в розмірі  3-х місячного середнього заробітку в сумі 2695,20 грн.  

У судовому засіданні позивач  повністю підтримав свої вимоги.  

Представник відповідача позов не визнав  і пояснив, що підстав для зміни запису у трудовій книжці не має, по скільки ОСОБА_1 був обґрунтовано звільнений за ст..28 КЗпПУ, оскільки систематично не виконував своїх обов*язків, про що неодноразово отримував усні попередження , постійно конфліктував з начальником охорони та директором з загальних питань , якому підпорядкована служба охорони заводу.  

У день звільнення він отримав трудову книжку , до бухгалтерії за виплатою зарплатні не з*явився , йому направлялися повідомлення про необхідність з*явитися для отримання належних йому грошових коштів, по скільки підприємство є виробничим, то не має дозволеного ліміту для залишення готівки в касі, крім виплати заробітної плати. Вважають, що вини підприємства в несвоєчасній виплаті розрахунку позивачу не має.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, рахує, що позов   задоволенню не підлягає.  

Судом встановлено, що згідно наказу № 433 від 26.12.2008 року позивача призначено на посаду охоронця з посадовим окладом 800 грн. і випробувальним строком на 1 місяць (а.с.24).  

Як вбачається  з наданої суду заяви,  ОСОБА_1, зі Статутом і правилами внутрішнього розпорядку був ознайомлений і зобов*язувався його виконувати, про що свідчить його підпис на заяві. Крім того з ним був проведений  інструктаж по охороні праці , тому його ствердження про те, що він не був проінформований про умови випробувального строку, охорону праці, техніку безпеки , не був ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку, колективним договором є безпідставними.  

Наказом №9 від 23.01.2009 року ОСОБА_1 був звільнений з 23.01.2009 року, як такий, що не пройшов випробувальний строк, за ст..28 КЗпПУ(а.с23).  

Підставою для звільнення послужила службова записка директора по загальних питаннях Смоленко А.В., в якій він вважав неможливим  укладання безстрокового трудового договору з ОСОБА_1, так як він не відповідає вимогам  адміністрації до співробітників службі охорони заводу (а.с.22).  

Посилання позивача на те, що 23.01.2009 року він подав заяву про звільнення його за власним бажанням, як доказ зміни формулювання його звільнення, свого підтвердження у судовому засіданні не знайшли, тому підстав для внесення змін про звільнення його за ст..36 КЗпПУ за власним бажанням не має  .  

У зв*язку з чим не підлягають вимоги позивача про стягнення на його користь вихідної допомоги у розмірі 2618,40 грн.  

З книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них вбачається , що дата видачі трудової книжки ОСОБА_1 23.01.2009 року. Як пояснив сам позивач трудову книжку він отримав 27.01.2009 року , розписуватися за неї не захотів.  

Як вбачається з розрахунково-платіжних відомостей за грудень 2008 року ОСОБА_1 нараховано і належить до видачі 134,95 грн., за січень 2009 року -539,72 грн.(а.с.14-16). Указані суми були отримані ОСОБА_1 2.04.2009 року.  

Згідно ст..117 КЗпП України , в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст..116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

Однак, при звільненні позивачу були  нараховані грошові кошти,  які він отримувати відмовився , про що свідчать заяви представника відповідача у судовому засіданні з проханням зобов*язати ОСОБА_1. отримати належні йому грошові кошти  , тому підстав у суду  для застосування відповідальності за ст..117 КЗпП України не має.  

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

 Згідно з вищевикладеним, керуючись ст.ст. 10, 11,60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 28,44, 116-117  Кодексу Законів України про працю суд,  –

ВИРІШИВ:

       В задоволенні позову  ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства  «Будгідравліка»  про виплату середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку в сумі 1796,80 грн., зміни причини звільнення на ст..36 КЗпПУ, внесення зміни у запис в трудовій книжці, виплати вихідної допомоги в розмірі 2695,20 грн. - відмовити .  

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн.     

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,   або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

    Суддя -                   В.А. Дідовець