Справа 2- 266/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
20 липня 2010 року.
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючий суддя- Дідовець В.А.
При секретарі- Кашириній О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Екстако» ,3-я особа ОСОБА_2 про визнання переводу незаконним і примушення до виконання трудового договору ,-
встановив :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати не законним і скасувати наказ №7 від 5.01.2009 року , понудити відповідача до виконання трудового договору , стягнути з відповідача на її користь 5000 грн. моральної шкоди, мотивуючи тим, що з 5.05.2008 року вона працювала на посаді менеджера проектів ПП «Екстако» . Її робоче місце було у м. Харкові по вул. Полтавський шлях 188А. 5.01.2009 року відповідачем був виданий наказ №7 «Про зміни в організації роботи на підприємстві» , згідно якого її робоче місце було переведено у м. Запоріжжя . Вважає, що даний наказ не відповідає вимогам ст..32 КЗпПУ , по скільки вона не давала своєї згоди на перевод , просить його скасувати і стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
За час слухання справи ОСОБА_1 уточнила і доповнила свої позовні вимоги і остаточно просить суд визнати незаконним і скасувати наказ №7 від 5.01.2009 року , визнати її звільнення незаконним і поновити її на роботі у м. Харкові, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути 10000 моральної шкоди.
. В судовому засіданні позивач повністю підтримала свої уточнені позовні вимоги і просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача і 3-я особа до судового засідання не з*явилися , надавши суду свої заперечення і просили слухати справу за їх відсутності.
Суд вислухав пояснення позивача , перевірив матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Як установлено в судовому засіданні згідно наказу №30к від 5.05.2008 року позивачка прийнята на роботу в ПП «Екстако» на посаду менеджера проектів.
У зв*язку з існуванням договору між ПП «Екстако» і Навчально - науковим інститутом Державного університету інформаційно - комунікаційних технологій про оренду нежитлового приміщення - кімнати №86а в будинку 188А по вул. Полтавський шлях у м. Харкові , робоче місце позивачки було розміщено за указаною адресою.
З 31.12.2008 року закінчився термін дії договору оренди у м. Харкові .
У зв*язку з необхідністю оптимізації витратної частини господарської діяльності підприємства було прийнято рішення про переведення робочих місць з орендного приміщення в м. Харкові до офісу м. Запоріжжя., про що свідчить виданий наказ ПП «Екстако» №5 від 5.01.2009 року про зміни в організації роботи підприємства.
Наказом №7 від 5.01.2009 року робоче місце позивачки переносилось до офісу в м. Запоріжжя пр. Леніна №158 з 9.03.2009 року .
Наказом № 58-к від 10.03.2009 року трудовий договір з позивачкою припинено на підставі п.6 ст.36 КЗпПУ.
Позивачка просить скасувати наказ №7 від 5ю01.2009 року , посилаючись на порушення ст..32 КЗпПУ , по скільки згоди на перевод у м . Запоріжжя вона не давала і така можливість з нею при укладанні договору не узгоджувалася , а також вважає її звільнення незаконним посилаючись на ст..184 КЗпП України.
Згідно ст..32 КЗпП України у зв*язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці , пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи у нових умовах , то трудовий договір призупиняється за п.6 ст.36 КЗпПУ.
Як було встановлено у судовому засіданні і позичка цього не оспорює , вона була повідомлена за два місяці про перевод її робочого місця до м. Запоріжжя , строк оренди приміщення у Харкові закінчився, продовжувати працювати у нових умовах вона не згідна , по скільки має постійне місце проживання у Харкові у неї двоє малолітніх дітей і їздити у Запоріжжя не має змоги. При таких обставинах трудовий договір з ОСОБА_1 був припинений на підставі п.6ст.36 КЗпП , а не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Таким чином підприємством були дотримані вимоги трудового законодавства і підстав для скасування наказу і визнання звільнення ОСОБА_1 незаконним у суду не має.
По скільки суд не вбачає порушень трудового законодавства ПП «Екстако» при звільненні ОСОБА_1, то підстав для її поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку не має.
Відповідно до ст..1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями чи бездіяльністю, відшкодовується особою , яка її завдала, за наявності її вини.
Доказів вини ПП «Екстако» в завданні моральної шкоди на суму 10000 грн. позивачкою не надано, тому і ці вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином , суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з вищевикладеним, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 32,36, 184 КЗпП України , ст..1167 ЦК України суд, –
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 до приватного підприємства «Екстако» , про скасування наказу №7 від 5.01.2009 року , визнання її звільнення незаконним і поновлення на роботі у м. Харкові, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та 10000 грн. моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Дідовець В.А.