ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" липня 2010 р. Справа № 15/164
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Балан О.С., довіреність від 05.05.2010р.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля"
на рішення господарського суду Житомирської області
від "25" травня 2010 р. у справі № 15/164 (суддя Кравець С.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля", м.Вінниця
до Приватного підприємства фірми "Беркат", м. Житомир
про стягнення 44 900, 00 грн. заборгованості, 16 774, 64 грн. інфляційних збитків, 2 811, 18 грн. річних, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства фірми "Беркат" про стягнення 64 485, 82 грн., з яких 44 900, 00 грн. заборгованості, 16 774, 64 грн. інфляційних збитків, 2 811, 18 грн. річних (т.1, а.с.2-5).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.05.2010р. у справі №15/164 у задоволенні позову відмовлено, за спливом строку позовної давності (т.1, а.с.139-141).
Вважаючи, що рішення прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права, Товариство з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" (т.2, а.с.4-7).
Обґрунтовуючи доводи скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" зазначає, що в силу вимог ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України сплив строку виконання зобов'язання відповідача по поставці товару згідно умов договору поставки дизельного пального №9/08-06-ДТ від 21.08.2006р. закінчився 25.12.2007р. Таким чином, строк позовної давності за заявленими у цій справі вимогами, а саме повернення суми попередньої оплати, починається з 26.12.2007р., тобто з дати, що наступила після спливу строку, визначено для відвантаження останньої партії товару, і закінчується 26.12.2010р., а оскільки позов поданий 16.02.2010р., тобто в межах строку позовної давності, то в даному випадку у суду першої інстанції були відсутні жодні правові підстави для застосування до правовідносин, що виникли між сторонами положень ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України. Відповідність вищенаведеної правової позиції позивача, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 24.04.2007р. по справі №27/271.
Вказує, що договором поставки дизельного пального №9/08-06-ДТ від 21.08.2006р. не передбачено, що зобов'язання відповідача по поверненню суми отриманої попередньої оплати виникає з моменту порушення останнім строків здійснення поставок продукції, а у змісті відповідних додаткових угод до даного договору не зазначено, що дане зобов'язання ставиться в залежність від обумовлених сторонами строків поставок партій товару.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" вважає, що висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем був пропущений строк позовної давності, є хибним, оскільки попередня оплата лише обумовлює порядок розрахунків, а зобов'язання за договором поставки виникає згідно із даним договором, відтак, неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки у визначені строки продукції не звільняє останнього від зобов'язання по поверненню отриманої попередньої оплати.
Приватне підприємство фірми "Беркат" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (т.2, а.с.18-19) та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважають, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального та матеріального права, просили його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначають, що до договору від 21.08.2006р. №9/08-06-ДТ був підписаний додаток №2, згідно п.3 якого постачання товару мало бути здійснено з серпня по грудень 2006р., а відповідно до п.4 цього ж додатку кількість і об'єм поставки товару в 2007 році повинні були бути погоджені сторонами додатково, чого зроблено не було, тобто дія договору закінчились 31 грудня 2006 року. Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Однак протягом трьох років і півтора місяці позивач ніяких претензій і вимог до виконання договору не мав. Платіжне доручення №151 від 28.08.2006р. ним не відкликалось три роки і шість місяців.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" повноважного представника в судове засідання не направило, про причини відсутності представника не повідомлено.
Зважаючи на те, що про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги позивач був повідомлений належним чином, свою позицію стосовно рішення місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" висловило в апеляційній скарзі, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до розпорядження Житомирського апеляційного господарського суду від 21 липня 2010 року №541 у зв'язку з необхідністю та відповідно до ст.28 Закону України "Про судоустрій України" розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" у справі №15/164 здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Горшкової Н.Ф., суддів Майора Г.І. та Філіпової Т.Л. (т.2, а.с.24).
Заслухавши пояснення представника Приватного підприємства фірми "Беркат", розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21 серпня 2006 року між Приватним підприємством "Беркат" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" (покупець) було укладено договір № 9/08-06-ДТ (т.1, а.с.10-13), відповідно до якого продавець зобов'язується продати (поставити), а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (п.1):
1.1. Найменування товару: Дизельне пальне Л-02-62, ДСТ 305-82 по ТУ (виробництво Росія) та інші нафтопродукти, згідно додатку № 1, який являється невід'ємною частиною даного договору.
1.2. Якість товару: згідно ДСТ 305-82, код ТЄВД 271000690 та сертифіката якості заводу виробника.
1.3. Кількість товару: 2500 (дві тисячі п'ятсот) м.т. +/- 5% у серпні 2006р.
1.4. Загальна кількість товару: 100000 (сто тисяч) м.т. +/- 5% до 30 грудня 2007р.
1.5 Продавець гарантує, що товар є його власністю та звільнений від обтяжень з боку третіх осіб. Жодна із сторін не має права передати свої права чи обов'язки по даному договору третій стороні без попереднього письмового повідомлення іншої сторони.
Відповідно до п.2.1 договору орієнтована ціна на момент (день) підписання договору у серпні 2006 року однієї метричної тони дизельного пального Л-02-62, становить 4050 (чотири тисячі п'ятдесят) гривень, у тому числі ПДВ 675 грн., на з/станції Іловайськ, Донецької з/д, код станції 487807.
Згідно з п.2.2-2.6 договору ціна кожної партії товару погоджується сторонами завчасно до відвантаження та визначається додатком №1 до даного договору. Сума договору орієнтовно становить 405 000,00грн. У випадку, якщо загальна кількість договору поставленого товару буде змінена, то загальна вартість даного договору зміниться пропорційно. Загальна кількість товару, що поставляється по даному договору, може бути змінена за взаємним погодженням сторін. Товар повинен бути поставлений у повному об'ємі, передбаченому даним договором, з серпня 2006 року по грудень 2007 року. Поставка останньої партії товару на адресу покупця має бути виконана не пізніше 25 грудня 2007р. Поставка товару здійснюється партіями не більше 10000 м.т. - щомісячно. Поставку кожної партії товару та його кількість в партії погоджується у порядку встановленому п.п.5.1.-5.5 даного договору окремими додатками до договору, які є його невід'ємною частиною.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна та умови платежу визначаються додатком № 1 до даного договору.
Ціна товару включає ПДВ-20%, попередню оплату усіх необхідних для оплати податків та інших обов'язкових платежів, передбачених при розмитненні вантажів, отриманих за межами України (п.4.2 договору).
Відповідно до п.4.3 договору оплата за товар проводиться після надання продавцем усіх необхідних документів вказаних у пунктах 13.3.1.6 даного договору.
Сторони, керуючись умовами пунктів 1.1, 2.2, 2.6, 4.1 договору №9/08/06-ДТ, 21.08.2006р. уклали додатки №1 та №2 до договору №9/08/06-ДТ (т.1, а.с.14,15).
Згідно з розділом 15 договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р., невід'ємною частиною договору є:
- додаток № 1 - ціна, умови оплати та узгодження кількості товару місячної партії товару.
- додаток № 2 - графік поставок товару.
- додаток № 3 - акт приймання-передачі дизельного пального.
Додатком №2 від 21.08.2006р. сторони узгодили кількість та об’єми товару, який поставляється у 2006 році (т.1, а.с.15). Зокрема, згідно з п. 3 додатку №2 сторони погодили здійснення поставок товару щомісячними партіями:
перша поставка – серпень 2006 року – 25000тонн,
друга поставка – вересень 2006 року – 10000тонн,
третя поставка – жовтень 2006 року – 10000тонн,
четверта поставка – листопад – 2006р року – 10000тонн,
п’ята поставка – грудень 2006 року – 10000тонн.
Відповідно до п.4 додатку №2 від 21.08.2006р. до договору №9/08/06-ДТ кількість і об’єми товару у 2007 році погоджуються додатково.
Як вбачається з протоколу судового засідання господарського суду Житомирської області від 28.04.2010р. (т.1, а.с.111-112), керівник ТОВ "Серго-Поділля" Дзюба М.І. пояснив, що перша поставка товару по договору №9/08/06-ДТ та додатків до договору №1 та №2 від 21.08.2006р. мала бути здійснена у обсязі 2500 тонн. Вказав, що в додатку № 2 до договору від 21.08.2006р. допущено описку, оскільки обсяг першої поставки у серпні 2006 року мав становити 2500тонн, а не 25000тонн, як зазначено у додатку №2. Факт наявності зазначеної описки підтверджено представником відповідача в судовому засіданні 25.05.2010р.
Згідно п.2 додатку №1 (т.1, а.с.14), у серпні 2006 року відповідач зобов'язався поставити позивачу дизельне пальне Л-02-62 у кількості 2500 м. т. вартістю 4050,00грн. за тону, на загальну суму 10125000,00грн. з урахуванням ПДВ.
Пунктом 4 додатку № 1 від 21.08.2006р. передбачено, що ціна за 1 м.т. товару погоджена та становить 4050 (чотири тисячі п'ятдесят) гривень, за одну метричну тону, у тому числі 675,00грн. ПДВ, на основі поставки DDP (Інкотермс-2000) з/станції Іловайськ, Донецької з/д, код станції 487807.
Згідно із п. 5 додатку № 1 до договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р., сторони погодили наступні умови оплати: оплата 100% місячної партії товару - 2500 м.т., вартість якої становить 10125тис.грн., проводиться покупцем після надання продавцем документів, зазначених в пункті 13.3.1.6 договору та виставлення продавцем на адресу покупця рахунку-фактури.
У пункті 6 додатку № 1 до договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р. сторони погодили строки оплати товару - на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту надання продавцем покупцю документів зазначених у пункті 13.3.1.6. договору та виставлення продавцем покупцю рахунку-фактури.
Із змісту наведених пунктів вбачається, що відповідач мав надати позивачу перелік документів зазначених у пункті 13.3.1.6. договору та виставити рахунок-фактуру. Після цього, позивач зобов’язаний був на протязі трьох банківських днів оплатити товар.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р., Приватне підприємство "Беркат" 23.08.2006р. виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" рахунок № 12 на попередню оплату дизельного пального на суму 61786,00грн. з ПДВ. (т.1, а.с. 16).
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" згідно з платіжним дорученням №151 від 23.08.2006р. перерахувало ПП"Беркат" на розрахунковий рахунок, який зазначено в рахунку-фактурі №12, грошові кошти в сумі 44900,00грн. в якості передоплати за дизпаливо по договору №9/08-06-ДТ від 21.08.2006р. (т.1, а.с. 17).
Позивач вказує, що виставлений відповідачем рахунок на попередню оплату дизпалива оплачений позивачем не у повному обсязі, оскільки, відповідачем не було надано передбачені пунктом 13.3.1.6 договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р. документи, що унеможливлювало встановлення якості дизельного пального та співрозмірності його ціни. Таким чином, виставлений відповідачем рахунок-фактура №12 від 23.08.2006р. оплачено позивачем частково, на суму 44900,00грн., а отже відповідач мав право відвантажити товар на суму оплати, враховуючи і той факт, що виставлена до оплати сума не відповідає вартості всієї партії пального за серпень 2006 року.
З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги твердження відповідача про те, що рахунок-фактура №12 від 23.08.2006р. виставлявся не на виконання умов договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р., оскільки в зазначеному рахунку в графі "договір-замовлення" міститься посилання на договір від 21.08.2006р.
Згідно п.7 додатку № 1 до договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р., сторони погодили наступні строки поставки товару - відвантаження товару починається на протязі 3-х (трьох) календарних днів з моменту виконання умов та строків оплати (п. 4 та п. 5 даного додатку) та здійснюється у повному обсязі на протязі 24 годин. Дострокове відвантаження товару допускається.
У відповідності до пункту 7 додатку №1 до договору № 9/08/06-ДТ від 21.08.2006р. відповідач зобов'язаний був відвантажити позивачу товар на протязі трьох календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, а саме в строк до 26.08.2006р.
Проте, відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав, дизельне паливо в строк до 26.08.2006р., позивачу не відвантажив.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 цієї ж статті).
Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договорів та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами п.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки позивач не отримав від відповідача товар – дизельне паливо у строк, визначений п. 7 додатку №1 до договору № 9/08/06-ДТ, тобто до 26.08.2006р., то позивач має право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.
Відповідач доказів здійснення поставки позивачу дизельного пального на суму 44900,00грн. або доказів повернення позивачу грошових коштів в сумі 44900,00грн., на час прийняття рішення, суду не надав.
За таких умов, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 44900,00грн., яка фактично є сумою попередньої оплати є правомірними.
Однак, до господарського суду Житомирської області 20.05.2010р. від відповідача надійшла заява від 20.05.2010р. за №18 про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності (т.1, а.с.115).
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення (ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності щодо вимог позивача до відповідача з виконання зобов'язання щодо передання оплаченого товару або повернення грошових коштів у сумі 44900,00грн., які було перераховано відповідачу в якості попередньої оплати в рамках виконання умов договору поставки дизельного палива №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р. (з урахуванням умов, визначених додатками №№1,2 до договору), розпочався 27.08.2006 року, тобто після закінчення трьохденного строку для поставки товару, визначеного п. 7 додатку №1 до договору від 21.08.2006р., а закінчився 26.08.2009р.
Як вбачається з відмітки (штампу) відділення зв'язку на поштовому конверті, у якому позовна заява надійшла до господарського суду, позивачем було направлено позовну заяву 10.02.2010р. (т.1, а.с.25), тобто за межами трирічного строку позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позивач не звертався до суду із заявою щодо поновлення строку для звернення до суду з позовом і доказів, які б підтверджували пропуск строку з поважних причин не надав.
В матеріалах справи міститься вимога ТОВ "Серго-Поділля" від 15.09.2006р. адресована ПП "Беркат" про повернення у строк до 15.09.2006р. здійсненої позивачем попередньої оплати (т.1, а.с.52). Зазначена вимога 14.09.2006р. направлялась відповідачу за адресою: 10002, м.Житомир, вул. Довженко, 38а.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №866057 (т.1, а.с.55), вбачається, що місцезнаходженням Приватного підприємства "Беркат" є: 10002, м.Житомир, вул. Гагаріна, 38, кв. 53.
Проте, згідно із наявними в матеріалах справи заявами, адресованими господарському суду (т.1, а.с. 65,88,114) та відзиві на апеляційну скаргу фактичним місцезнаходженням ПП "Беркат" є: 10002, м.Житомир, вул. Довженко, 38а. Така ж адреса зазначена відповідачем у договорі №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р. та додатках до нього №№1,2.
Навіть якщо вважати, що строк зобов’язання відповідача по поверненню позивачу суми попередньої оплати у розмірі 44900,00грн. настав після звернення позивача з вимогою про повернення коштів – вересень 2006р., то і з цього часу строк позовної давності – вересень 2009 року сплив.
Твердження позивача стосовно спливу строку виконання зобов’язання відповідача по поставці товару закінчився 25 грудня 2007р., оскільки саме цю дату, у відповідності з умовами п. 2.5 договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р., сторони визначили для відвантаження останньої партії товару, є необґрунтованим з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2.5 договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р. товар має бути поставлено у повному об’ємі, передбаченому даним договором в період з серпня 2006 року по грудень 2007 року. Поставка останньої партії товару на адресу покупця буде проведена не пізніше 25-го грудня 2007 року.
Відповідно до п.п. 1.1., 2.2., 2.6., 4.1. договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р., сторони визначили, що найменування товару, ціна та умови поставки кожної партії товару визначаються та погоджуються сторонами у додатках до договору.
Додатком №2 від 21.08.2006р. до договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р., який є його невід’ємною частиною, сторони погодили поставку товару щомісячними партіями. Зокрема, перша поставка – серпень 2006 року, п’ята поставка – грудень 2006 року. Кількість та об’єми поставки товару у 2007 році узгоджуються додатково (п. 4 додатку №2 від 21.08.2006р. до договору).
Умовами п. 5.1 договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р. визначено, що за 5 (п’ять) днів до початку поставки (дати поставки) товару продавець повинен повідомити покупця про точну кількість товару та його вартість. Остаточним строком узгодження кожної наступної місячної поставки на наступний місяць вважається 25 (двадцять п’яте) число поточного місяця.
Відповідно до п. 5.2 договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р., строк першої поставки товару покупцю встановлюється сторонами до серпня 2006 року та вважається виконаним в момент передачі продавцем товару покупцю по акту прийому-передачі, підписаного трьома сторонами, де третьою стороною є представник з/д станції Іловайськ, Донецької з/д.
Тобто, умовами п. 5.2 договору №9/08/06-ДТ від 21.08.2006р. та підпункту 1 пункту 3 додатку №2 від 21.08.2006р. до договору, сторони погодили першу поставку товару – серпень 2006р., а у додатку №1 до договору – конкретизували кількість, ціну та строки поставки товару, який поставляється у серпні 2006 року.
В матеріалах справи відсутні докази узгодження сторонами кількості, ціни та строків поставки інших партій товару, у тому числі поставки останньої партії товару у 2007 році. В зв’язку з цим, не можна вважати, що строк виконання зобов’язання відповідача по поставці товару у серпні 2006р. закінчився 25 грудня 2007р., враховуючи і той факт, що у п.7 додатку №1 до договору визначено строк поставки товару протягом 3-х календарних днів з моменту оплати.
Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивач у позовній заяві, також, просить стягнути з відповідача 16774,64грн. збитків завданих інфляцією та 2811,18грн. річних за користування коштами.
Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стаття 266 Цивільного кодексу України).
Враховуючи те, що строк позовної давності до вимоги про стягнення з відповідача 44900,00грн. заборгованості, яка фактично є сумою попередньої оплати сплив, то і до вимог про стягнення з відповідача 16774,64грн. збитків завданих інфляцією та 2811,18грн. річних за користування коштами, строк позовної давності також сплив.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права господарським судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля", наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Рішення господарського суду Житомирської області від 25.05.2010р. у справі №15/164 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 25 травня 2010 року у справі №15/164 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серго-Поділля" - без задоволення.
2. Справу №15/164 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд