АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого-судді - Полтавцевої Г.А.
суддів - Мацелюха П.С., Лук’янець Л. Ф.
прокурора - Мінакової Г. О.
скаржника - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою суду скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Шевченка В. В. від 27 березня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 197-1 КК України залишено без задоволення.
На обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що кримінальну справу порушено з дотриманням вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, за наявності приводу і підстав, якими стали достатні дані про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
В апеляції ОСОБА_1, не погоджуючись із постановою суду, на обґрунтування наведеного зазначає, що: зона кабельних мереж не є охоронною, згідно з правилами забудови, не дозволяється лише будівництво на відстані ближче одного метра від крайніх кабелів, а він на відстані 24 метри проводив вертикальне планування, що не є порушенням; бита цегла є не будівельним
_____________________________________
Справа № 10-1344/2010 р. Головуючий в суді 1-ї інстанції: Котович О. Л.
Категорія : ст. 236-7 КПК Доповідач: Мацелюх П.С.
сміттям, а будівельним матеріалом вторинної якості, який використовується при підготовчих роботах тимчасових доріг та площадок; він збирав погоджувальні документи для подання клопотання до Київської міської ради про виділення земельної ділянки, яке на сьогоднішній день перебуває на стадії розгляду.
З наведених в апеляції підстав просить постанову суду, а також постанову про порушення кримінальної справи, скасувати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника, який підтримав апеляцію, думку прокурора, який заперечує проти задоволення апеляції та вважає постанову суду законною і обґрунтовано, вивчивши матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи за скаргою та матеріалів, на підставі яких порушено справу, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, дослідив матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, і дійшовши висновку про законність порушення справи, обґрунтування прийнятого рішення виклав в мотивувальній частині постанови, з яким колегія суддів погоджується.
Згідно з постановою про порушення кримінальної справи, органом досудового слідства встановлено, що ОСОБА_1, будучи директором ДКП “Лавра”, у червні 2009 року самовільно, а саме, за відсутності документів, які б посвідчували право на неї, зайняв земельну ділянку території площею 0, 315 га на перетині вул. Милославської та вул. Закревського в м. Києві шляхом засипання даної території будівельним сміттям, внаслідок чого пошкоджено будівельною технікою зелені насадження до ступеня приросту росту. Крім цього, вказана самовільно зайнята земельна ділянка розташована у зоні проходження кабельних ліній 10 Кв, а тому відноситься до меж охоронних зон кабельних ліній 10-0,4 кВ.
Як правильно зазначено в постанові про порушення кримінальної справи та постанові суду, приводом для порушення справи став рапорт оперуповноваженого ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Лищука М. Г.
Підставами стали дані, які містяться в: Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17 грудня 2009 року Державної екологічної інспекції в м. Києві, поясненнях та показаннях як обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_5, листах Деснянської РДА в м. Києві та ШЕУ Деснянського району м. Києва на адресу ОСОБА_1, попередньому розрахунку розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням, протоколі огляду місця події, графічному плані земельної ділянки на перетині вулиць Милославської та Закревського, фотоматеріалах та листі про надання інформації АЕК “Київенерго” на адресу Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а також інших джерелах, наявних в матеріалах справи, які суд обґрунтовано визнав достатніми.
Доводи апелянта про те, що кабельні лінії електропередачі проходять не по всій площі зайнятої ним земельної ділянки та зона кабельних мереж не є охоронною, а також про перебування на даний час на стадії розгляду у Київській міській раді його клопотання про виділення зазначеної земельної ділянки, – є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки можуть бути перевірені під час встановлення фактичних обставин справи, вини скаржника тощо шляхом збирання, дослідження й оцінки доказів, що здійснюється у ході досудового слідства та судового розгляду справи по суті.
Доводи апелянта про те, що бита цегла не є будівельним сміттям, а матеріалом вторинної якості, який використовується при підготовчих роботах, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки видова належність матеріалу, яким засипано самовільно зайняту земельну ділянку, не є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 197-1 КК України.
Враховуючи викладене, постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 липня 2010 року, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Шевченка В. В. від 27 березня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 197-1 КК України залишено без задоволення, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 – без задоволення.
Судді:
__________________ _____________________ ___________________
Полтавцева Г.А. Мацелюх П.С. Лук’янець Л. Ф.