Справа № 22ц-2738/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Лиманська М.В.
Категорія – цивільна Доповідач – Скрипка А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2010 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі :
Головуючого-судді Шарапової О.Л.
Суддів: Скрипки А.А., Євстафіїва О.К.
при секретарі Штупун О.М.
за участю: ОСОБА_1, представника відповідача
Грищенка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на рішення Городнянського районного суду від 21 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов’язання оплати листка непрацездатності , -
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить оскаржуване рішення Городянського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позов них вимог ОСОБА_1
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2010 року вимоги позовної заяви ОСОБА_1 задоволено. Суд зобов’язав Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності провести оплату листка непрацездатності НОМЕР_1, виданого Городянською жіночою консультацією у зв’язку з вагітністю та пологами ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги зазначають , що рішення суду першої інстанції ухвалено без дотримання норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції при ухваленні даного рішення не враховані роз’яснення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12 липня 2006 року № 04 – 29 - 1501 та від 19 березня 2009 року № 04 – 06 / Т- 43з-70, які повністю вказують на правомірність дій відповідача. Апелянт зазначає , що без наявності довідки про сплату єдиного податку за квітень 2009 року органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не мають можливості провести розрахунок листка непрацездатності у відповідності до чинного законодавства. На думку апелянта, суд першої інстанції також не дав належної оцінки діям податкової інспекції та не врахував при вирішенні спору по суті тієї обставини , що податковий інспектор вніс пропозицію позивачці написати заяву про припинення підприємницької діяльності та несплати податку за квітень місяць 2009 року, внаслідок чого позивачка була позбавлена права на отримання допомоги за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності . Апелянт вказує, що на момент настання страхового випадку позивач не була застрахованою особою по відношенню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, і вказана обставина не спростована матеріалами справи. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було проведено правовий аналіз норм ч.3 статті 6 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” та норм Порядку № 57 щодо надання матеріального забезпечення особам, що займаються підприємницькою діяльністю та є платниками єдиного податку. Крім того, на думку апелянта , що оскільки органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відносяться до суб’єктів владних повноважень і фактично має місце спір між фізичною особою та суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його дій , то вирішення даного спору відноситься до компетенції адміністративних судів, і тому даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду , дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін , з наступних підстав .
В ході судового розгляду даної справи встановлено і це підтверджується її матеріалами , що ОСОБА_1 08 вересня 2005 року зареєстрована як фізична особа - підприємець, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця НОМЕР_2 ( а. с. 5, 56 – 57 ).
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 перебувала на обліку в Корюківській міжрайонній виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно довідки Державної податкової інспекції у Городянському районі Чернігівської області ( а. с. 8) , ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування , обліку та звітності – єдиному податку. За період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2009 року ОСОБА_1 сплачено 960 грн. єдиного податку .
07 травня 2009 року ОСОБА_1 видано довідку про відсутність заборгованості по податках та зборах (обов’язкових платежів ). Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичну особу ОСОБА_1 було знято з реєстрації в Державній податковій інспекції у Городянському районі Чернігівської області 10 червня 200 року ( а. с. 32).
Згідно довідки відповідача ( а. с. 61 ) ОСОБА_1 знята з обліку як страхувальник 17 червня 2009 року, станом на 14 квітня 2009 року на момент проведення звірки заборгованості по сплаті внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованості позивач не має.
10 квітня 2009 року ОСОБА_1 у зв’язку з вагітністю та пологами отримала лікарняний лист ( а. с. 7 , 9).
Позивач 17 вересня 2009 року звернулася до відповідача із письмовою заявою про оплату лікарняного листка НОМЕР_1 по вагітності та пологам . 22 вересня 2009 року лікарняний лист позивача було оформлено Корюківською міжрайонною виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ( а. с. 7 зворот). Проте 09 листопада 2009 року позивачу була надана письмова відповідь Корюківської міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , в якій зазначалося , що розрахунок вказаної допомоги буде здійснено за умови надання позивачем довідки Державної податкової інспекції у Городянському районі Чернігівської області про суми сплаченого ОСОБА_1 єдиного податку за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року включно ( включаючи місяць настання страхового випадку ) , помісячно ( а. с. 6) . В листопаді 2009 року на письмову вимогу позивача їй було повернуто лікарняний лист ( а. с. 46).
Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог, оскільки відмова відповідача щодо проведення оплати листка непрацездатності ОСОБА_1 не узгоджується з положеннями чинного законодавства , що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до приписів ч. 3 статті 4 Закону України ’’ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами , зумовленими похованням ’’ фізичні особи – підприємці, що сплачують єдиний податок, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків ( встановленого розміру єдиного податку ) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку.
В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказана обставина підтверджується матеріалами справи ( а. с. 8 , 44, 51 ) , що позивачка сплачувала внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ( встановлений розмір єдиного податку ) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку, зокрема, за період з жовтня 2008 року по 31 березня 2009 року.
Таким чином , на позивачку поширюється дія статті 4 Закону України ’’ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами , зумовленими похованням ’’ і вона як застрахована особа , має право на матеріальне забезпечення , оскільки проводила сплату єдиного податку , з суми якого відповідно до чинного законодавства проводились відрахування до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку.
Враховуючи вищенаведене , доводи апелянта відносно того , що позивачка не сплатила єдиний податок за квітень 2009 року і дана обставина є підставою вважати її незастрахованою особою та позбавляє відповідача можливості провести нарахування певних виплат , не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
Посилання апелянта на п. 4 ’’ Порядку обчислення середньої заробітної плати ( доходу, грошового забезпечення ) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням ’’, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 ( з наступними змінами ) не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Оскільки відповідно до приписів п.4, п. 5 ’’ Порядку обчислення середньої заробітної плати ( доходу, грошового забезпечення ) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням ’’ розрахунковим періодом , за який обчислюється середня заробітна плата ( дохід, грошове забезпечення ) для застрахованих осіб , є останні шість календарних місяців ( з першого до першого числа ) , що передують місяцю , в якому настав страховий випадок. Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як шість календарних місяців , середня заробітна плата ( дохід, грошове забезпечення ) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці ( з першого до першого числа ), в яких сплачено страхові внески.
За даних обставин твердження апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 по суті не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .
Керуючись статтями : 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити.
Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення .
Головуючий :
Судді :