Справа № 2-1575/10

2010 р.

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 29 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі :

головуючого                      судді      Антонової Н.В.

при секретарі                          Мішкіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Голосіївської районної в м. Києві ради до ОСОБА_1 про знесення самовільно побудованого балкону та приведення квартири до попереднього стану,  -  

  встановив:  

 В провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Голосіївської районної в м. Києві ради до ОСОБА_1 про знесення самовільно побудованого балкону та приведення квартири до попереднього стану.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що жилий будинок  АДРЕСА_1 належить до комунальної власності Голосіївського району м. Києва на підставі Рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва».

Згідно актів комісійного обстеження технічного стану будинку АДРЕСА_1 від 11.09.2003 р., 14.11.2004 р. та 20.02.2009 р. відповідачем по справі ОСОБА_1 самовільно без проектно-дозвільної документації проведено роботи по переплануванню квартири та збільшенню балкону. Комісією було встановлено, що в результаті несанкціонованих  ремонтних робіт в приміщеннях сходової клітки та загальних коридорах будинку по матеріалу повздовжних стін та стикам плит перекриття проходять тріщини шириною розкриття близько 1 мм.

Згідно висновку про причини утворення деформацій в конструкціях житлового будинку АДРЕСА_1, складеного за результатами обстеження Бюро експертиз будівель та споруд Госпрозрахункової організації «Київблагоустрій», будинок АДРЕСА_1 розрізано тріщинами, які проходять по зовнішнім та внутрішнім стінам, перегородкам та перекриттям. Обстеженню підлягав як будинок безпосередньо, так і квартири зокрема. Обстеження квартири № 4 у цьому ж  будинку привело до додаткового підтвердження того, що власницею квартири було проведено ремонтні роботи по переплануванню квартири та добудови балкону. Після проведення обстеження експерт дійшов до висновку, що основною причиною виникнення тріщин в конструкції будинку АДРЕСА_1 є нерівномірні деформації ґрунтів основи фундаментів. Із висновку експерта вбачається, що однією із причин нерівномірних осаджень фундаментів, як наслідок деформацій ґрунтів основи є проведення несанкціонованих будівельних робіт без належної проектної документації усередині будинку та на прилеглій території.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити. Суду пояснила, що жилий будинок  АДРЕСА_1 належить до комунальної власності Голосіївського району м. Києва на підставі Рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва».

Згідно актів комісійного обстеження технічного стану будинку АДРЕСА_1 від 11.09.2003 р., 14.11.2004 р. та 20.02.2009 р. відповідачем по справі ОСОБА_1 самовільно без проектно-дозвільної документації проведено роботи по переплануванню квартири та збільшенню балкону. Комісією було встановлено, що в результаті несанкціонованих  ремонтних робіт в приміщеннях сходової клітки та загальних коридорах будинку по матеріалу повздовжних стін та стикам плит перекриття проходять тріщини шириною розкриття близько 1 мм.

В обґрунтування позову посилався на висновок, складений за результатами обстеження Бюро експертиз будівель та споруд Госпрозрахункової організації «Київблагоустрій» про причини утворення деформацій в конструкціях житлового будинку АДРЕСА_1, будинок АДРЕСА_1 розрізано тріщинами, які проходять по зовнішнім та внутрішнім стінам, перегородкам та перекриттям. Обстеженню підлягав як будинок безпосередньо, так і квартири зокрема. Обстеження квартири № 4 у цьому ж  будинку привело до додаткового підтвердження того, що власницею квартири було проведено ремонтні роботи по переплануванню квартири та добудови балкону. Після проведення обстеження експерт дійшов до висновку, що основною причиною виникнення тріщин в конструкція будинку АДРЕСА_1 є нерівномірні деформації ґрунтів основи фундаментів. Із висновку експерта вбачається, що однією із причин нерівномірних осаджень фундаментів, як наслідок деформацій ґрунтів основи є проведення несанкціонованих будівельних робіт без належної проектної документації усередині будинку та на прилеглій території.

Крім того, як зазначила представник позивача, відповідно до акту, складеного представниками КП «ЖЕО-105» від 19.04.2010 року під час обстеження будинку АДРЕСА_1 достовірно встановлено факт наявності самовільно добудованого балкону без належної проектно-дозвільної документації. Однак роботи із перепланування повинні проводитись відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил. Відповідач в порушення всіх можливих містобудівних норм і правил здійснила прибудову балкону до квартири АДРЕСА_1 без належного на те дозволу та сертифікату відповідності.

Відповідачем не було дотримано жодної із норм стосовно проведення ремонтних робіт і добудови балкону, про що свідчить постанова від 29.10.2003 року № 16 адміністративної комісії Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про притягнення власника квартири № 4 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за самовільне перепланування квартири з розширення балкону. Такі дії відповідача призвели до утворення деформацій в конструкціях житлового будинку по АДРЕСА_1 та порушення прав власника житлового будинку.

Представник позивача зазначив, що відповідно до п. 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76 перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі не допускається.

У судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити та зобов’язати відповідача ОСОБА_1 знести самовільно добудований балкон та привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану.

 Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення.

Представник відповідача суду пояснила, що виконання робіт по реконструкції балкону ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 проводились в період з червня по листопад 2001 року.  

27.12.2001 року будинок був переданий на баланс Голосіївської районної в м. Києві ради і таким чином був прийнятий на баланс в тому стані, в якому перебував на момент передачі, тобто з вже реконструйованим балконом у квартирі № 4.  

Факт реконструкції зафіксований в приписі ЖЕО-104, яка на момент передачі будинку вже була підрозділом Голосіївської районної в м. Києві ради і до прямих обов’язків якої входило стежити за технічним станом будинку.

Факт того, що будинок був прийнятий на баланс без технічного обстеження підтверджується тим, що до 2005 року в експлуатуючих організаціях ОЖКГ та ЖЕО-105 були відсутні поповерхові плани, а отже позивач не може мати претензій щодо стану та вигляду будинку, так як він був прийнятий у власність позивача у тому вигляді і стані, який є незмінним до теперішнього часу.

З приводу твердження позивача про те, що ОСОБА_1 реконструювала існуючий балкон з порушенням містобудівних норм та правил, зазначає, що, у зв’язку з тим, що реконструкція балкону відбулась у 2001 році, нормативно-правові акти, на які посилається позивач, не можуть бути застосовані, оскільки вони були прийняті та набрали чинності починаючи аж з 2005 року. Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують  відповідальність особи.  

Також посилається на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.08.2009 року по цивільній справі № 2-1116/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків та зобов’язання привести квартиру до попереднього стану, яким встановлено, що немає достовірних та беззаперечних доказів стосовно того, що деформація будинку АДРЕСА_1  та тріщини у його стінах виникли саме з вини відповідача ОСОБА_1, оскільки згідно акту обстеження технічного стану конструкцій житлового будинку від 11.09.2003 року ремонтні роботи та перепланування були проведені не лише у квартирі відповідача, але й у інших квартирах, в тому числі у квартирі № 25, в якій проживає ОСОБА_2, а також у підвальному приміщенні, яке знаходилось у оренді ТОВ «Паллада».

В своїх поясненнях представник відповідача посилається на рішення суду від 12.08.2009 року по цивільній справі № 2-1116/09, в якому зазначено, що згідно акту від 07.04.2003 року № 113/4/9 обстеження технічного стану несучих та огороджуючих конструкцій сходової клітки і загальних коридорів будинку, виготовленого будівельною лабораторією КП «Київжитлоспецексплуатація», причиною нових тріщин обстежуваного будинку є додаткове навантаження на конструкції після капітального ремонту та перерозподіл навантажень на частини будинку.  

Згідно висновку, виготовленого Бюро експертизи будівель та споруд госпрозрахункової організації «Київблагоустрій» від 2005 року, причинами утворення деформацій та тріщин в конструкціях будинку АДРЕСА_1 є нерівномірні деформації ґрунтів основи фундаментів.

Згідно висновку обстеження житлового будинку АДРЕСА_1, виготовленого Державним НДІ будівельних конструкцій від 12.08.2005 року, при обстеженні не було виявлено тріщин, які могли бути наслідком збільшення навантаг на стіну, на якій розташований балкон квартири  № 4. Конструкція реконструйованого балкону відповідача не викликає збільшення навантаг на стіну, так як навантага, додана до балкону збільшеної площі розподіляється в рівних частках на стіну «Д» і асфальтове покриття подвір’я. Тому балкон квартири № 4 в його сучасному вигляді є технічно коректним елементом будинку.

Відповідач та її представник заперечують проти задоволення позову, так як знесення балкону, що знаходиться у квартирі ОСОБА_1, може призвести до руйнування або інших пошкоджень будинку АДРЕСА_1, а також в зв’язку з тим, що позивачем не підтверджено, що саме з вини відповідача утворились тріщини в будинку.

Крім того, відповідач та представник відповідача просили відмовити у задоволенні позову у зв’язку зі спливом строку позовної давності.

 Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

 В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до Рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» жилий будинок по АДРЕСА_1 належить до комунальної власності Голосіївського району м. Києва. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницьким органом територіальної громади Голосіївського району м. Києва є Голосіївська районна в м. Києві рада.

 Будинок  АДРЕСА_1 був переданий на баланс Голосіївської районної в м. Києві ради і відповідно був прийнятий на баланс в тому стані, в якому перебував на момент передачі, тобто з вже реконструйованим балконом квартири № 4.  

 ОСОБА_1 самовільно без проектно-дозвільної документації проведено роботи по переплануванню квартири та збільшенню балкону, дане також встановлено рішенням Голосіївського районного суду м. Києва по цивільній справі № 2-1116/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків та зобов’язання привести квартиру до попереднього стану.

Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_1 реконструювала існуючий балкон з порушенням містобудівних норм та правил, а саме, з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 року № 1104 «Про деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт», Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокоменгоспу України від 17.05.2005 року № 76.  

Однак вказані нормативно-правові акти, на які посилається позивач, не можуть бути застосовані у зв’язку з тим, що реконструкція балкону відбулась у 2001 році., а згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують  відповідальність особи.  

У своїх поясненнях позивач посилається на копію висновку про причини утворення деформацій в конструкціях житлового будинку по АДРЕСА_1, складеного за результатами обстеження Бюро експертиз будівель та споруд Госпрозрахункової організації «Київблагоустрій», (а. с. 17). Однак, оригіналу вказаного вище висновку на огляд суду не було надано. На питання суду щодо місцезнаходження оригіналу даного висновку позивач змістовної відповіді не надав.  

Відповідно до ч. 1, 3  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.2976 року № 11 (з наступними змінами) «Про судове рішення» при постановленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог цивільно-процесуального законодавства про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

В рішенні Голосіївського районного суду м. Києва, яке набрало законної сили, по цивільній справі № 2-1116/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків та зобов’язання привести квартиру до попереднього стану, зазначено, що суд не може покласти в основу рішення акт від 20.02.2009 року, складений комісією КП «ЖЕО-105», у якому зазначено, що прибудова балкону мешканцями квартири № 4 є ймовірною причиною виникнення тріщин у стінах будинку. В той же час, не зважаючи на пропозицію суду, позивач відмовився заявляти клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для встановлення істини у справі та достовірного визначення, що саме стало причиною виникнення тріщин. (а. с. 54)

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, Висновок про причини утворення деформацій в конструкціях житлового будинку по АДРЕСА_1, складеного за результатами обстеження Бюро експертиз будівель та споруд Госпрозрахункової організації «Київблагоустрій» не може бути покладений в основу судового рішення.

Позивачем не доведено достовірними та беззаперечними доказами того, що деформація будинку та тріщини у його стінах виникли саме з вини відповідача, оскільки згідно акту обстеження технічного стану конструкцій житлового будинку від 11.09.2003 року ремонтні роботи та перепланування були проведені не лише у квартирі відповідача ОСОБА_1, але й у інших квартирах, а також у підвальному приміщенні, яке знаходилось у оренді ТОВА «Паллада». (а.с.11)

Таким чином відсутні беззаперечні докази на підтвердження причинно-наслідкового зв’язку між реконструкцією балкону та утвореннями тріщин у будинку АДРЕСА_1. Причинно-наслідковий зв’язок між здійсненням ОСОБА_1 ремонтних робіт та виникненням руйнувань будинку також не був встановлений і під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків та зобов’язання привести квартиру до попереднього стану. (а. с. 53-55).  

Крім того, в судовому засіданні представник позивача не довів той факт, що знесення балкону відповідача не призведе до негативних наслідків та подальшого пошкодження будинку та не вказав відповідальних осіб, які можуть взяти на себе відповідальність за збереження цілісності конструкцій та загального стану будинку.

Судом встановлено, що позивачем пропущені строки позовної давності, оскільки відповідно до ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позивачем не надано підтверджень поважності причин пропуску строку позовної давності та не подано клопотань про поновлення строку  позовної давності.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову Голосіївської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1 про знесення самовільно побудованого балкону та приведення квартири до попереднього стану слід відмовити у зв’язку із недоведенісю  обставин, на які посилається позивач у позовній заяві та пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 209 ч. 3, 212-215, 257 ЦПК України, суд –  

  ВИРІШИВ:  

      У задоволенні позову Голосіївської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1 про знесення самовільно прибудованого балкону та приведення приміщення у попередній стан –   відмовити.  

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя