КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2007 № 05-5-48/15912
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Бавіна О.С. (дов.№23/05від 22.05.2007)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-строй"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.12.2006
у справі № 05-5-48/15912
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-строй"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр тендерних процедур"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 1600,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2006 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріоритет-строй” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр тендерних процедур” про стягнення 1600,00грн. повернуто без розгляду на підставі пункту 4 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України).
Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на відсутності належних доказів сплати державного мита, оскільки додане до позовної заяви платіжне доручення не відповідає вимогам Інструкції „Про порядок обчислення та справлення державного мита” затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 щодо скріплення першим та другим підписами посадових осіб на зворотньому боці платіжного доручення напису кредитної установи.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю „Пріоритет-строй” звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2006, позовні матеріали направити до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
В апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету вправі витребувати від позивача, або особи, що подала апеляційну скаргу відповідне підтвердження територіального органу казначейства, до якого державне мито перераховано, про, що зазначити в ухвалі про порушення провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 ухвалу Господарського суду міста Києва було скасовано, матеріали справи направлено до Господарського суду міста Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2007 постанову Київського апеляційного господарського суду скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2007 апеляційну скаргу прийнято до провадження, судове засідання призначено на 13.08.2007.
У зв’язку з необхідністю витребування додаткових документів, в порядку приписів статті 77 ГПК України, розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався.
У судове засідання 17.09.2007 представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріоритет-строй” не з’явився, проте, від зазначеної особи надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріоритет-строй”.
Враховуючи те, що явка представників сторін у засідання апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції за наявними в справі матеріалами без представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріоритет-строй”.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр тендерних пропозицій”, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала підлягає скасуванню, а позовна заява разом з доданими до неї матеріалами направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті, з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як доказ сплати державного мита у встановленому порядку та розмірах додав до позовної заяви копію платіжного доручення №5 від 18.12.2006.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що в обґрунтування висновку щодо повернення позовної заяви без розгляду, судом першої інстанції зазначено, що на зворотньому боці платіжного доручення №5 від 18.12.2006 напис кредитної установи скріплений підписом невідомої особи, оскільки перед найменуванням посади міститься похила риска, а у відповідності пункту 4.6.9. Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 №153, не допускається підписання документа з прийменником "за" або проставленням косої риски перед найменуванням посади.
Враховуючи дані обставини, судом першої інстанції посилаючись на пункт 14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита" було зроблено висновок, що платіжного доручення №5 від 18.12.2006 не є належним доказом на підтвердження сплати державного мита.
Оскільки, однією з умов прийняття заяви до розгляду є факт надходження державного мита до Державного бюджету України, то апеляційна інстанція вважає, що господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до бюджету вправі витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства.
Крім того, слід зазначити, що Примірна інструкція з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади встановлює загальні правила документування управлінської діяльності міністерств та інших відомст і регламентує порядок роботи з документами.
Тому, суд першої інстанції не мав права, використовуючи положення Примірної інструкції, визначати допустимість та належність чинному законодавству платіжного доручення №5 від 18.12.2006.
Як вбачається з платіжного доручення №5 від 18.12.2006 на його зворотньому боці міститься напис про зарахування відповідної суми до державного бюджету, який скріплений першим та другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи, що є достатнім доказом сплати державного мита до державного бюджету.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - строй", викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідністю „Пріоритет-строй” задовольнити повністю, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2006 скасувати.
2. Матеріали позовної заяви №05-5-48/15912 повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя
Судді
21.09.07 (відправлено)