Справа № 2- а-698/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 10449,60 грн. допомоги як особі, яка разом з неповнолітньою дитиною проживає на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що вони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи проживають на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, але в позові заявила прохання про розгляд справи без її участі, позовну заяву підтримує повністю.
Представник управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення відносно позову, з проханням розглядати справу без участі представника відповідача.
Встановлено, що позивачка є потерпілою 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає разом зі своїм сином : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, в м.Олевську Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копіями посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, копіями паспортів позивачки та її дитини, довідками з місця проживання.
Позивачка з 01 листопада 2006 року по 01 листопада 2009 року отримує щомісячно допомогу в розмірі 1,60 грн. кожному на себе та повнолітню дитину відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 за місцем проживання в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою відповідача.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога нараховується та виплачується за місцем проживання .
Згідно «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм , пов’язаних із соціальним захистом громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936, головним розпорядником кошті бюджету , які виділяються для цих цілей є Міністерство праці та соціальної політики України. Даним порядком визначається також розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня , в тому числі управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкоми міських, районних у містах рад.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги. Виплата допомоги по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги в розмірі, зазначеному в ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 січня 2009 року по даний час становить:
• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.
• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.
• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.
• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
• - з 01.11.2009р. – 744.00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення частково, в межах річного терміну з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (10 міс. х 1,60 грн. = 16 грн.) , тобто:
З 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 2 міс. х 30 % = 544,50 грн.,
З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 30 % = 562,50 грн.,
З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 30 % = 567 грн.,
З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 30 % = 195 грн.
Таким чином, 1869,00 грн. – 16 грн. отриманих коштів = 1853,00 грн., оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав до суду 20 січня 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Позов в частині стягнення допомоги на придбання чистих продуктів харчування на користь сина позивачки ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки на день подачі позову він був повнолітнім, а тому позивачка не мала права звертатися до суду від його імені без доручення на право представляти його інтереси.
Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення- задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 1853,00 грн. допомоги як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення за період з 01 січня по 01 листопада 2009 року.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: