Справа № 1-393/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2010 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді -                             Стрепка Н.Л.,

при секретарі -                                      Чеботарьовій Л.Я.,

з участю: прокурора -                          Вайди С.Й.,

при підсудному -                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Львова, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, військовозобов‘язаного, на обліку в Личаківському РВК, несудимого, непрацюючого,   проживаючого у АДРЕСА_1 -

за ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 09.06.2010р. в період часу з 20:00 год. до 21:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп‘яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні АДРЕСА_2 у м. Львові, де проживає його знайомий ОСОБА_2, скориставшись відсутністю у кімнаті вказаної квартири останнього, таємно викрав особисті речі потерпілого, а саме: мобільний телефон, марки «Нокіа Е71+» чорно-сірого кольору ІМЕІ НОМЕР_1; НОМЕР_2, дві сім карки операторів «Лайф» (НОМЕР_3) та «Київстар» (НОМЕР_4) і флеш-картку «Кінгстон» на 4 гігабайти, що знаходились в мобільному телефоні. Загальна вартість викрадених речей становить 1 100 гривень. Викрадений мобільний телефон підсудний відніс до себе в квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Цього ж дня, приблизно о 23:00 год. працівниками міліції було затримано підсудного біля під‘їзду будинку, де він проживав, за адресою АДРЕСА_1, де в руках останнього було виявлено мобільний телефон, марки «Нокіа Е71+» чорно-сірого кольору.

Такі дії підсудного спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1 100 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив наступне: 09.06.2010р. він прийшов до ОСОБА_3 додому для встановлення на комп‘ютер антивірусної програми, однак її встановити не вдалось через відсутність підключення до Інтернету, тоді підсудний встановив програму «Вінамп» і переписав з своєї флеш-картки на комп‘ютер потерпілого музику. Потім, підсудний та ОСОБА_3 вирішили вийти у магазин та придбати пляшку горілки, ємкістю 0,5 літра. Оскільки, в них не було грошей, то підсудний залишив під  заставу продавцеві магазину свій фотоапарат, пояснивши, що коли буде мати гроші, то занесе їх та забере фотоапарат. Купивши пляшку горілки, обоє повернулися до потерпілого додому та розпили її. Після цього, підсудний взяв телефон потерпілого, щоб зателефонувати своєму знайомому, не додзвонившись до останнього, підсудний поклав телефон потерпілого собі в кишені, та через деякий час пішов додому. На дзвінки, на  телефон потерпілого, підсудний не відповідав. Прийшовши додому, підсудний довідався, що приходив ОСОБА_3 та цікавився де він є і чи не брав він його телефону. Тоді, підсудний взяв телефон потерпілого та вийшов на вулицю біля будинку, в якому проживає, де був затриманий працівниками міліції.

Враховуючи, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи, а тому докази, які їх стверджують, в судовому засіданні не досліджувались.

Таким чином, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1, у вчинені таємного викрадення чужого майна.   Його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначаючи підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до злочинів середньої тяжкості, дані про його особу, зокрема те, що підсудний раніше несудимий (а.с. 49), на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с. 51, 53), по місцю проживання характеризується позитивно (а.с. 56), обставини що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину у стані алкогольного сп‘яніння.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України.

Речові докази, що перебувають на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 залишити у його власності (а.с. 28).

Цивільний позов ОСОБА_2 поданий під час досудового слідства залишити без розгляду.                      

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 200 (двісті) годин громадських робіт.

Строк покарання засудженому ОСОБА_1   за даним вироком рахувати з дати вступу вироку в законну силу.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази мобільний телефон, марки «Нокіа Е71+» чорно-сірого кольору ІМЕІ НОМЕР_1; НОМЕР_2, дві сім карки операторів «Лайф» (НОМЕР_3) та «Київстар» (НОМЕР_4) і флеш-картку «Кінгстон» на 4 гігабайти, що перебувають на зберіганні у ОСОБА_2 залишити у власності останнього.

Цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду та роз‘яснити останньому, що він вправі звернутись до суду для вирішення позову в порядку цивільного судочинства.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя                                         Н.Л. Стрепко