Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2010 року Справа № 2а-1401/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Колтуновій А.Ю.
за участю представників:
- позивача –Сінельник В.В.,
- відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Державної льотної академії України (надалі - позивач) до заступника начальника відділу державного екологічного контролю за використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Губанова Володимира Анатолійовича (надалі - відповідач) про визнання дій неправомірними та скасування розрахунку завданої шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії заступника начальника відділу державного екологічного контролю за використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Губанова Володимира Анатолійовича неправомірними; визнати неправомірним та скасувати розрахунок збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства базою відпочинку «Тарханкут»Державної льотної академії України урочищі Морське Чорноморського району АР Крим внаслідок самочинного водокористування із свердловини.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач здійснюючи розрахунок збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства застосовував норми Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 37. Разом з тим, на думку позивача, вказана методика встановлює порядок визначення збитків заподіяних внаслідок забруднення та засмічення поверхневих вод, а не водокористування, що підтверджується нормами п. 5 вказаної методики.
Крім того, позивача зазначає, що у розрахунку збитків відповідач застосовує тарифи на водопостачання, в той час як необхідно застосовувати тарифи на воду, що в свою чергу призвело до неправомірного значного завищення розміру збитків.
Також позивач зазначає, що в даному випадку він, як землекористувач, в силу положень ст. 23 Кодексу України про надра мав право видобувати воду без спеціального дозволу та гірничого відводу, оскільки глибина колодязя становить17,4 м.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився двічі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, правом надати заперечення на позов не скористався.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.08.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 07.08.2010р.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Позивач є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 0,94 га на території АР Крим Чорноморського району урочище Морське, що підтверджується договором на право тимчасового користування землею від 10.10.1995р. терміном на 25 років (а.с. 69-71).
На вказаній земельній ділянці розташована база відпочинку «Тарханкут».
З метою забезпечення бази відпочинку водою для господарських та побутових потреб на території бази позивачем розроблено ґрунтовий колодязь, про що Державною геологічною службою видано Паспорт колодязя (а.с. 57-61).
15 липня 2008 року державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища проведено перевірку бази відпочинку «Тарханкут»про що складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №15-1 (а.с. 7, 8).
В ході перевірки встановлено самовільне водокористування із свердловини.
На підставі акту перевірки відповідачем 29.09.2008р. здійснено розрахунок збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства базою відпочинку «Тарханкут»Державної льотної академії України в урочищі Морське Чорноморського району АР Крим внаслідок самовільного водокористування із свердловини (а.с. 9, 10).
Розрахунком встановлено самовільне водокористування у періоди:
- з 01.07.2006р. по 28.08.2006р.;
- з 01.06.2007р. по 09.09.2007р.;
- з 01.07.2008р. по 10.08.2008р.
Внаслідок самовільного водокористування визначено розмір збитків в сумі 225519,46 грн.
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України використанням води є процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.
Згідно ст. 42 вказаного Кодексу водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.
Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
В даному випадку позивач по справі є первинним водокористувачем оскільки ним здійснюється забір води за допомогою відповідного обладнання –насос електричний БЦПЭ 0,5-80У (а.с. 66).
Згідно ст. 43 Водного кодексу України водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування.
Статтею 48 вказаного Кодексу визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач є спеціальним водокористувачем, оскільки здійснює забір води з водного об’єкту (водоносного горизонту) із застосуванням технічного пристрою.
Згідно ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Спеціальне водокористування є платним.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
В даному випадку позивач є землекористувачем земельної ділянки на якій розміщено свердловину для забору питної води на підставі договору оренди (а.с. 69-71), як визначено Паспортом колодязя його глибина від верхнього зрубу до дна складає 17,4 м., забір води здійснюється для задоволення господарсько-побутових потреб.
Враховуючи сукупність вказаних чинників, позивач має право здійснювати забір води без спеціального дозволу.
Пунктом 4.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 37 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) самовільне водоспоживання визначено, як забір води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спец водокористування.
Тобто, єдиною ознакою самовільного водоспоживання є відсутність дозволу на спец водокористування.
Враховуючи положення ст. 23 Кодексу України про надра суд приходить до висновку, що, оскільки позивач має право здійснювати забір води без дозволу на спец водокористування, забір позивачем води не можна вважати самовільним водоспоживанням.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного Розрахунку збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства базою відпочинку «Тарханкут»Державної льотної академії України в урочищі Морське Чорноморського району АР Крим внаслідок самовільного водокористування із свердловини, останній здійснено саме у зв’язку самовільним водокористуванням із свердловини.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи судом не встановлено факту самовільного водокористування, отже, дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного розрахунку є неправомірними, а тому останній підлягає скасуванню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже було встановлено розрахунок розміру збитків здійснено відповідачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 37, яка була чинна на момент здійснення розрахунку збитків.
П.п. 6.1 Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою: Зс.б. –об’єм води помножити на тариф на воду, діючий на час порушення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного Розрахунку відповідачем при здійсненні розрахунку завданої шкоди використано тарифи на послуги водопостачання, встановлені органом місцевого самоврядування –Окунівською сільською радою АР Крим.
У той же час шкода є такими фактичними або можливими економічними й соціальними витратами або погіршенням природного середовища внаслідок змін, які виникають у результаті будь-яких подій, явищ, дій і визначаються як економічна кількісна категорія, що виражає вартість можливих збитків, проведених заходів або робіт.
Будь яка, у тому числі і цивільно-правова, матеріальна відповідальність за завдану державі шкоду не може обмежуватися рамками місцевої правотворчості і повинна охоплювати загальнодержавні норми, що розповсюджуються на всю територію держави.
Судом встановлено, що у 2006, 2007, 2008 роках розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного спеціального водокористування, в частині використання підземних вод регулювалося постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 року №836 «Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування», постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2003 року №1735 «Про проведення індексації нормативів плати (збору) за використання природних ресурсів»та Закону України від 30.11.2006 року №398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування».
При цьому, під час здійснення розрахунку збитків повинні братись за основу саме тарифи на воду, затверджені відповідними нормативними актами, а не тарифи на водопостачання, які взяті за основу відповідачем, оскільки вказані тарифи не є тотожними.
Вказаний висновок підтверджується аудиторським висновком від 22.02.2010р. (а.с. 27-41) та роз’ясненням Державного комітету України по водному господарству від 18.05.2010р. (а.с. 72).
З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України дії відповідача дійшов висновку, що вони вчиненні не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, а також без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати дії Заступника начальника відділу державного екологічного контролю за використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів Державної Азово - Черноморської екологічної інспекції Губанов Володимир Анатолійовича неправомірними.
Визнати неправомірними та скасувати розрахунок збитків, завданих порушенням природоохороного законодавства б/в "Тарханкут" ДЛА України в урочищі Морське Чорноморського району АР Крим внаслідок самочинного водокористування із свердловини.
Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 3,40 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 03.08.2010 року.
Суддя-підпис
з оригіналом згідно Ю.П. Пасічник
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник