Справа № 2- а-1104/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          11 червня   2010 року                                                                                                       м. Олевськ

           Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення  допомоги  як особі, яка  проживає   на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

              Позивач  звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 3117,60 грн. допомоги як особі, яка   проживає на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на радіоактивно забрудненій території , має право на зазначені пільги.

              Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла письмова заява  про розгляд  справи без його участі, позовні вимоги  підтримує повністю.

              Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням розглядати  справу без їх участі.

              Встановлено, що позивач є потерпілим 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в с.Білокоровичі Олевського району Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення , що стверджується копією  посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи,  копією паспорту позивача, довідками з місця проживання.

            Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які проживають  на  територіях   радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування  у зоні  гарантованого добровільного відселення   – 40 %  від мінімальної заробітної плати. Допомога нараховується та виплачується за місцем проживання.

             В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги. Виплата допомоги по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.  Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

    Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача  у його  праві на отримання допомоги  в розмірах, зазначених в ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його  право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.    

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 січня 2009  року по 01 січня 2010 року становить:

•   -     з 01.10.2008 р. -545.00 грн.

•   -     з 01.01.2009 р.-605. 00 грн.

•   -     з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

•   -     з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

•   -     з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

•   -     з 01.11.2009 р.- 744. 00 грн.

•   -     з 01.01.2010 р.- 869. 00 грн.

Також  ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Відповідно до наведеного, позов  підлягає до  задоволення, оскільки позивач звернувся в межах річного строку,  з 01 лютого 2009 року по  01 лютого  2010 року  у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця  (12 міс. х 2,10 грн. = 25,20 грн.) , тобто:

                З 01.02.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 2 міс. х 40 % = 484 грн.,

                З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 40 % = 750 грн.,

                З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 40 % = 756 грн.,

                З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 40 % = 260 грн.,

                З 01.11.2009 р. по 01.02.2010 р. – 744 грн. х 3 міс. х 40% = 892,80 грн.

             Всього – 3142,80  грн.

    Таким чином, 3142,80   грн. – 25,20 грн. отриманих коштів = 3117,60 грн., які слід стягнути на користь позивача, оскільки він звернувся за захистом своїх прав до суду 10 лютого 2010 року  (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

             Кошти за ст.  37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області, оскільки саме відповідач  проводить виплати зазначених коштів.

             Керуючись ст. 22  Конституції  України, »,  ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями),  ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186   КАС України,-      

ПОСТАНОВИВ:

            Позов ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення  допомоги  як особі, яка  проживає   на території радіоактивного забруднення -  задовольнити .

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1   коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – протиправними.

            Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської  області  з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК  Житомирської області  на користь ОСОБА_1  3117,60  гривень допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.  37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.    

              Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації  Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40  грн. на користь держави.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана  до  апеляційного суду Житомирської області  через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України  - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності  особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя: